Як активісти у Львові борються із купівлею російських товарів

Суть ідеї проста – піти у ванну та перевірити, якою мовою написані етикетки на товарах. Якщо російською – скерувати листа на адресу компанії виробника чи дистриб’ютора з проханням не використовувати мову агресора в Україні. Автором челенджу #bathroom_challenge став відомий мовний активіст Святослав Літинський. Його ідею вже підтримали журналістка Юлія Сабадишина та активістка Анастасія Чайківська. Про деталі дізнавалась NTA.

Все розпочалось із відео

Раніше Святослав Літинський зняв відео, на якому продемонстрував мову на етикетках товарів у різних країнах світу. Зокрема, у Німеччині з 15 товарів всі були виключно німецькою мовою, у Британії та США – англійською, у Франції з 12-ти товарів 12-ть французькою, а от в Україні – нуль. При цьому з 26 на 22 була використана російська мова.

Саме після цього Анастасія Чайківська і звернулася до Святослава Літинського, запропонувавши йому допомогу у боротьбі за «з українську мову». Так і з’явилася ідея челенджу. Сама Анастасія розповідає, що долучилась до акції, бо зрозуміла, що є проблема з перекладом на етикетках багатьох засобів гігієни. Спочатку дівчина писала звернення до компаній із власної ініціативи, а вже коли на це звернули увагу представники ЗМІ, то з’явилась ідея запуску #bathroom_challenge. «Ці звернення ми пишемо, як звичайні клієнти та споживачі. Це прохання», – пояснює вона.

Бренд Head&Shoulders українською

Однією з перших ініціатив Анастасії була написати лист до компанії Head&Shoulders. І це спрацювало – не пройшло і восьми місяців як американський бренд почав випускати продукцію українською мовою.

Святослав Літинський каже, що наразі тільки один товар цього бренду бачив нашою мовою, про інші товари цього виробника йому не відомо.

Наша, а не чужа мова

розповідає, що не сумнівалась ні на мить чи брати участь у челенджі –одразу ж рушила перевіряти, якою мовою написані етикетки у її ванній кімнаті. Серед україномовних етикеток знайшлися й кілька, де була лише російська. «Тож я знайшла адреси на зворотній стороні та написала їм листа», – каже Юлія. Про те, що долучається до ініціативи написала у себе в Facebook, закликаючи інших зробити так само.

Втім додає, що на листи, які відправила ще 25 травня відповіді досі не отримала. Та здаватися не має наміру, адже хоче, щоб в Україні громадян оточувала наша, а не чужа мова.

Як долучитися до челенджу

Мовні активісти Святослав Літинський, Анастасія Чайковська та журналістка Юлія Сабадишина громадянам, які мають бажання долучитися до акції #bathroom_challenge радять три прості кроки: піти у ванну, взяти будь-який товар та перевірити його на наявність російської мови. «Якщо російська на тому чи іншому товарі є, то там одразу ж присутня адреса, на яку можна написати фізичний лист із змістом: «Друже, я твій споживач, я би з радістю купував твої товари з українськими надписами. Якщо ти не дослухаєшся до мене, я буду купувати у конкурентів», – пояснює Святослав Літинський. Додає, що після того, як побачив останню мовну карту України по перепису населення, то здивувався, бо, згідно з нею 95% регіонів, які мали мовну проблему зараз анексовані або окуповані. Мовний кордон збігається із військовим. «З цього я роблю висновок, що мовний кордон не є слабший ніж військовий кордон, а однаково з ним важливий. Саме тому я займаюсь цим питанням, бо хочу, щоб мої діти жили в Україні, а не мали потреби іммігрувати в інші країни» Анастасія Чайковська додає, що хоче не просто мріяти, а прагне робити щось для того, аби ці мрії здійснювались. «Роблю це для себе, бо для мене є різниця, якою мовою я читаю, якою мовою я дивлюсь фільм, якою мовою звертається до мене продукт з полиці прилавку. Мрію, аби у нас вся продукція мала локальний переклад, але просто мріяти не достатньо, тому стараюсь також підкріпляти свої мрії діями»

Треба виборювати право на українську мову

розчарована, адже виробники не розуміють, що споживачі хочуть бачити товари українською мовою. «Прикро, що це право все ще доводиться виборювати, випрошувати, нагадувати про нього. Так не має бути. Якщо ж виробники та імпортери самі не тямлять, що в українських магазинах ми хочемо бачити товари з рідною мовою, то ми їм нагадаємо» На переконання Анастасії Чайковської, продукти з російськими етикетками – це не повага до українського споживача. «Особисто я вважаю, що український переклад – це повага до мене як до споживача та українського ринку загалом. Товарів з російськими написами не купую принципово, бо у нас тривалий час війна з Росією. Саме це стараюсь донести у своїх листах-зверненнях»

Маркування товарів російського виробництва

На сесії Львівської міської ради 20 травня, депутати запропонували проєкт ухвали про продовження обов’язкового маркування товарів російського виробництва у Львові до 2025 року. Попередня ухвала втратила чинність ще у 2020 році. Проте, планують вказувати не просто, що продукт з Росії, а з «країни-агресора». Крім цього, фракція «ВАРТА» запропонувала розміщати такі товари на окремих полиця та торгівельних залах. На думку секретаря ЛМР Маркіяна Лопачака, потрапляння російських товарів на львівські полиці – неприпустиме. «Є одностайна позиція всього депутатського корпусу: усіма можливими методами, що є в арсеналі місцевої влади, вирішити це у Львові. Також будемо звертатися до центральних органів влади, до правоохоронних органів, щоби на законодавчому та інших рівнях за цим слідкувати і контролювати», – заявив Маркіян Лопачак.