Росія готується до великого наступу: які шанси в України. Стаття-прогноз від The Economist
Аналітики видання The Economist підготували статтю-прогноз під назвою "Росія готується до нового великого наступу на довгій лінії фронту". В ній пояснили, на чому базують своє твердження, а також застерегли: Україні відбиватися від потуг ворога буде вкрай важко.
Публікуємо переклад матеріалу.
"Весна в Україні принесла два перепочинки. Тепліша погода означає, що шалені ракетні та безпілотні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру не будуть такими нестерпними. Також тепло означає грязюку на фронті, що десь на місяць ускладнить військовий рух. Болото мало би стримати хвилю російських атак уздовж лінії фронту, яка тягнеться через східну та південну Україну. Але це не триватиме довго. Весна змінюється літом. Є застереження, що Росія розпочне новий великий наступ, як це було й минулого року. Та здатність України втриматися цього разу виглядає набагато менш оптимістичною, аніж тоді. Україні терміново потрібно мобілізувати більше військ і побудувати міцнішу оборону на лінії фронту.
Зрозуміло, що українці звинувачують у своїй долі світових політиків. Зайняті Близьким Сходом, майбутніми виборами та власними економічними проблемами, західні союзники України відволіклися. Рішення республіканців у Конгресі, які підтримують Трампа, заблокувати військовий пакет адміністрації Байдена для України на 61 мільярд доларів має вплив на лінію фронту, на життя міст. Українські солдати мають ліміти на свої снаряди, тож Росія перевершує їх подекуди у співвідношенні п'ять до одного. Лише за одну ніч минулого тижня по Україні запускали понад 150 безпілотників і ракет. Водночас в Україні закінчуються перехоплювачі ППО, особливо ті, які можуть знищувати найбільш смертоносні цілі.
Патова ситуація із допомогою від США може дозволити Росії прорвати нестабільні оборонні лінії України. Зрештою, з Європою справи не набагато кращі, попри агресивні заявив президента Франції Еммануеля Макрона. Він наполягає на тому, що Росію потрібно перемогти, але надсилає небагато засобів, щоб це сталося. Або безініціативний канцлер Німеччини Олаф Шольц, який відмовляється надати потужні ракети великої дальності Taurus. Також Європа не змогла досягти своєї мети і забезпечити Україну 1 мільйоном снарядів до квітня, хоча й чехи нишпорили по всьому світу, щоб компенсувати нестачу. Гроші - також проблема. Європа теж має допомогти в цьому. Натомість Польща і Франція, серед інших, намагаються заблокувати життєво важливий сільськогосподарський експорт України, щоб захистити своїх власних фермерів.
Проте Україна не може звинувачувати лише своїх союзників. Вона також винна в помилках і проблемах. Одна із них - нестача людського ресурсу. Росія готується до чергової хвилі мобілізації з прицілом на наступний великий наступ. Теракт у концертній залі під Москвою 22 березня насправді може полегшити це завдання Путіну. Він використовує цю подію, щоб наголошувати на тому, що Росія має бути сильною проти кривавих ворогів. Утім в Україні спроби зібрати свіжих новобранців застрягли "у витках" демократичного процесу. У ВРУ подали понад тисячу правок до мобілізаційного законопроекту, який надасть уряду більше можливостей наростити чисельність армії. Не маючи грошей і побоюючись непопулярності, президент Володимир Зеленський не доклав достатньо зусиль, щоб добитися свого.
Також Україна дуже спізнилася зі зміцненням власних оборонних позицій. Певною мірою це зрозуміло. Влада все ще мріє про новий контрнаступ і боїться думки, що поточна лінія фронту може перетворитися на межу, яка відрізає п’яту частину країни та позбавляє більшої частини доступу до моря. Ідея про те, що ця лінія може стати основою для майбутніх мирних переговорів, — це саме те, чого Зеленський хотів уникнути. Та зараз небезпека настільки велика, що це не найгірший варіант. Зрештою в крайні тижні траншеї копаються, "зуби дракона" сіються. Але починати потрібно було набагато раніше. Моліться, щоб не було надто пізно".
