Схиляння до миру. Як Захід штовхає Україну до переговорів з Росією

Останнім часом все більше та частіше деякі країни (насамперед європейські) підштовхують Україну до закінчення війни на невигідних для нас умовах. При цьому інформаційні наративи про мир активно просуває Росія, чию пропагандистську машину після повномасштабного вторгнення дещо послабили у світі, але далеко не знищили.

Потрібен результат – насамперед для нас

«Звичайно, всі дуже хочуть максимально нас трішки штовхати до якогось результату, точно небажаного для нас, тому що нас поки що не запитують, як ми це бачимо. Вигідного для тих чи інших сторін, у яких, напевно, є різні власні інтереси: як фінансові, так і політичні», – зауважив учора з цього приводу Володимир Зеленський.

Президент України наголосив, що Київ має не допускати таких змін політичного вектору та працювати з європейськими та світовими державами.

«Втома наростає, люди хочуть якогось результату для себе. А нам із вами потрібен результат – насамперед прийнятний для нас», – наголосив він.

Рука Москви в інфотиску проти України

Проросійські політичні лобі в європейських країнах зміцнювали свій вплив останніми десятиріччями. Росія впродовж тривалого часу фінансово й ідеологічно підживлювала політичні сили і правого, і лівого спрямування, активно підтримувала сепаратистські настрої у деяких регіонах, а також популістські рухи різних мастей – від антиглобалістів до антивакцинаторів та інших. Це принесло певні плоди, але без загального перелому, – здоровий глузд у переважній більшості країн переважає. Хоча, як стверджують фахівці, боротися з такими виявами політичної недалекоглядності важко.

«Вибори у Франції – як приклад. Якщо порахувати цифри після першого туру, то більше 50% проголосували за кандидатів, які загалом позитивно ставляться до Путіна. Це без Макрона, який у підсумку переміг лише тому, що в другому турі крайні ліві зі зрозумілих причин навідріз відмовилися голосувати за крайню праву Марін Ле Пен», – пояснив політичний експерт Петро Запотічний.

Деякі європейські країни взагалі слабо приховують свою лояльність до Росії. Всім відома позиція Угорщини, яка постійно вставляє палки в колеса під час узгодження санкцій проти Росії. Невизначена позиція Кіпру, де російські резиденти тримають приблизно 170 мільярдів доларів – суму, яка в декілька разів перевищує річний ВВП острівної держави. У результаті – Кіпр став головною «офшорною базою» російських грошей за останні 20 років. Так само дивно для нас звучать пропозиції і від деяких інших країн. І сам в цьому плані штучного примирення чи лояльності до Росії, на думку експертів, варто оцінювати так званий «кейс Невзорова-Овсяннікової», в дискусіях про який зламали вже чимало списів останнім часом.

«Україні свідомо підсувають таких собі «хороших рускіх», з якими ми мали би будувати стосунки в майбутньому. Для Заходу це робота на перспективу. Хоча у світі вже зрозуміли, що саме зараз такі підлаштовування не дуже підходять – занадто кровоточить українська рана, щоби сприймати будь-яких росіян. Однак можна не сумніватися, що такі спроби наполегливо просуватимуть і надалі», – запевнив Петро Запотічний.

План Італії, який не дуже підтримує США

Представники США, Євросоюзу та Великої Британії вже впродовж майже місяця регулярно зустрічаються, аби обговорити план припинення війни на території України. При цьому наша влада напряму не бере участі у переговорах. Зокрема, за інформацією CNN. Минулого тижня Захід обговорював й план Італії, яка пропонує таке:

• перший етап – повне припинення вогню та відведення військ від лінії фронту;
• другий етап – вступ України до Євросоюзу та гарантії невступу до НАТО;
• третій етап – двостороння угода між Україною та Росією щодо Криму та Донбасу, вона має передбачати автономію цих територій;
• четвертий етап – укладання багатосторонньої угоди про мир і безпеки в Європі.

В Україні, зрозуміло, такі пропозиції не надто толерують ще й тому, що все це, за великим рахунком, суперечить заявам США про «нічого про Україну без України». Разом із тим, американці, на відміну від деяких лідерів європейських країн, не тиснуть на Київ та не підштовхують до переговорів з Росією. У той же час журналісти CNN відзначають, що Україна навряд чи готова до будь-яких домовленостей, які передбачають втрату територій. До того ж, у США багато хто на високому рівні не схильний підтримувати план Італії.

Південнокорейська модель

Своєю чергою, в авторитетному виданні The Washington Post буквально вчора з’явилася стаття з пропозиціями застосувати в Україні модель Південної Кореї. Там після війни 1950-1953-го років зафіксували демаркаційну лінію по 38-ій паралелі, і з того часу існує дві Кореї.

«Автор не згадує про важливу маленьку деталь, без якої не складається загальна картина. Гарантом безпеки Південної Кореї стали десяток постійних американських військових баз на її території з контингентом 28 тисяч військовослужбовців, важким озброєнням, десятками сучасних бойових літаків і протиповітряною системою THAAD», – відреагував на це у фейсбуці відомий український політик Ігор Попов.

Він нагадав, що 1958-1991-го років на корейській території розмістили американську ядерну зброю. До того ж, на озброєнні південнокорейської армії перебувають ракети Hyumoon 2 з дальністю до 800 км.

«Американська військова присутність дала змогу провести реформи уряду Пак Чон Хі та створити «корейського економічного тигра». До речі, досвід створення потужних чеболів (південнокорейська форма фінансово-промислових груп – примітка автора), які виробляли конкурентну на світовому ринку продукцію та працювали за підтримки держави, є цікавим і корисним для поствоєнних планів», – підсумував Попов.

Пропозиції зберегти обличчя Путіну

Загалом же, сигнали з пропозиціями про примирення лунають із різних місць Європи вже впродовж певного періоду часу. Наприклад, наприкінці травня Італія, Угорщина та Кіпр підтримали ідею закликати Україну та Росію до припинення вогню та проведення мирних переговорів. Як повідомила агенція Reuters, навіть з’явився проєкт спільної заяви лідерів ЄС. При цьому раз-по-раз міжнародні агенції оприлюднюють інформацію про бажання деяких європейських політиків зберегти обличчя російському диктатору Володимиру Путіну. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що це важка хвороба.

«Якщо брати не тих, хто відпрацьовує російські контракти, а тих людей, які щиро вірять у такі ідеї, то в них класичний синдром залежності від Росії», – наголосив він в ефірі спільного телемарафону «Єдині новини».

Кулеба вважає, що такі європейські політики продовжать заявляти про необхідність зберегти обличчя Путіну, навіть якщо російські варвари розпочнуть вирізати громадян їхніх країн на вулицях їхніх міст.

«Це велика хвороба, вона дуже важка. У Європі цілі верстви серед інтелігенції хворі на це, і вилікує їх від неї лише жорстока реальність та історія», – сказав Кулеба.

До речі, в травні французький президент Еммануель Макрон пропонував Володимиру Зеленському піти на поступки щодо суверенітету України. Подібні заяви лунали і від інших європейських політиків.

«Може, Еммануель щось знає більше. Знаю, що він хотів знайти ті чи інші результати у посередництві між нами, але не знайшов. І не з нашого боку, а з боку Росії. А мені пропонувати деякі речі, пов’язані з певними поступками заради того, щоби зберегти обличчя Путіну, це некоректно», – відреагував Зеленський.

Він наголосив, що Україна «не готова зберігати щось комусь і втрачати через це територію». За його словами, Росія показала своє ставлення до поступок 24-го лютого, коли вторглася в Україну.

«І не треба Еммануелю робити ті чи інші дипломатичні па. Він став президентом, я його підтримував. Але без жодних кроків убік, історія цього не прощає. Тільки кроки вперед, якщо хочеш повернути своє», – додав Зеленський.

Три причини некоректності Європи

«Такі заяви не тільки Макрона, а ще деяких людей з європейської політичної спільноти дивні, тому що звучать так: «Незалежно від того, що ви втратили в цій війні багато цивільних людей; що вам сильно зруйнували інфраструктуру; б’ють по центрах міст, по житлових кварталах, щоби такий дуже важливий для європейської глобальної політики персонаж, як Путін, зберіг обличчя, підіть на якісь поступки територіальні, щось віддайте», – пояснив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв'ю Радіо НВ.

Він при цьому запевнив, що Україна не погодиться на такі пропозиції щонайменше з трьох причин.

«По-перше, це стосується війни, яка триває в Україні, наше суспільство емоційно таких вимог не підтримає в жодному вигляді. Друге: будь-яка поступка Росії означати «Мінськ-3» – а це відкладена війна на рік-три. Це має розуміти політична еліта Європи, коли вона робить такі заяви. І ми свідомо на таке не підемо в будь-якому вигляді. Третє: будь-яка маленька поступка Росії тільки заохотить їх до того, щоби виставити ще інші претензії», – перерахував Подоляк.

Європа, на його думку, має коректніше ставитися до того, як закінчити війну, тож варто обговорювати «не поступки Росії, а тільки пріоритети України». Робота в цьому напрямку триває, однак не все проходить гладко, як би цього хотілося нам. Попри величезну підтримку Україні в протиборстві агресивній Росії, все ж Європа насамперед хоче досягнути миру та хоча би якоїсь стабільності, аби уникнути світової економічної кризи, яка лякає масштабами у зв’язку з війною. Але поки що до консенсусу та хоча би до натяку на примирення далеко, а Україна твердо націлена на те, щоби не поступатися своїми інтересами… Віталій Павлишин