Без українського зерна. Що посіяли ми і що пожне світ від війни в Україні

Російські військові прицільно нищать аграрну інфраструктуру – заміновані українські поля, руйнують, спалюють, розкрадають сховища. Також кораблі Росії блокують чорноморські торговельні шляхи та українські порти, не даючи можливості вивезенню української пшениці на експорт. Своїми діями російські окупанти провокують створення продовольчої кризи не лише в Україні, але й в інших країнах світу, посилюючи в деяких державах загрозу голоду. З якими проблемами зіткнулися українські аграрії через війну з Росією, які наслідки від цього можуть бути в перспективі, а також що робить український уряд та низка профільних аграрних організацій, щоб розблокувати експорт – читайте у матеріалі NTA.

"Варвари. Нелюди, які нищать зерно"

Одним з перших російські війська розтрощили В’язівський елеватор у Сумській області, повідомляє «Суспільне Суми». Він працював лише пів року, а після деокупації там лишилися поламані двигуни, відсутнє обладнання та тіла російських військових.

«З двигунів та трансформаторів, що забезпечували рух зерна по елеватору, окупанти витягли деталі, дещо забрали з собою, мідний дріт – кинули», – повідомляє головний інженер Євген Сайко.

За його словами, щоб відновити тільки один двигун потрібно близько півтора мільйони. Окупанти розтрощили і лабораторію, в якій досліджували зерно. Під обстріл у кінці квітня потрапив елеватор під Кривим Рогом. «Нелюди. Обстрілюють об‘єкти підприємств, від яких залежить не лише наша продовольча безпека, але й безпека інших країн. Окупанти розуміють, що такі об‘єкти не становлять жодної загрози для РФ. Там немає ніякої військової техніки, ніяких баз. Але ворог навмисно влаштовує терор», – повідомив голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук. А на початку травня потужну авіабомбу скинули на новий елеватор у Рубіжному. Як повідомив голова Луганської ОДА Сергій Гайдай, відкритий 2020 року елеваторний комплекс повністю знищено. У ньому можна було зберігати 30 тисяч тон зерна одночасно.

«На підприємстві було встановлено лабораторію з найсучаснішим обладнанням, включаючи експрес-аналізатор, який забезпечував точні та швидкі аналізи всіх культур, зерносушарка потужністю 1500 тон на добу, сепаратор, автоваги, автоматичний пробовідбірник. Рашисти хочуть влаштувати Голодомор. В окупованих містах зафіксовані випадки вивозу нашого зерна в РФ. Раніше вони також знищили всі продуктові склади в Сєвєродонецьку», – повідомив Гайдай.

Російські війська зранку 2 травня знову завдали удару по Дніпропетровській області: влучили в елеватор у Синельниківському районі.

«Ракета влучила в елеватор. Зруйнувала склад із зерном. Попередньо, постраждалих немає. Не дають оркам спокою наші сільськогосподарські склади», –  повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.

Зернові крадії або щурячі методи ворога 

Тільки з Луганщини, за даними на початок травня, росіяни вивезли 100 тис. тонн зерна. Цього достатньо, щоб забезпечити потреби місцевих мешканців у зернових продуктах, на 2-3 роки наперед. А загалом з окупованих територій російські військові вивезли щонайменше 400 тис. тонн зерна. Воно коштує понад 100 мільйонів доларів. Наразі практично всі кораблі, які виходять із зерном із Севастополя, містять крадену українську продукцію. Зокрема, у порту сирійського міста Латакія помітили російське вантажне судно із зерном, яке російські загарбники викрали на захоплених територіях України. Ідеться про судно «Матрос Позинич». 27 квітня воно знялося з якоря біля берегів Криму, а наступного дня його бачили у порту Севастополя. Потім судно попрямувало до порту єгипетського міста Олександрія, а звідти — до Сирії. Єгипет заздалегідь попередили про те, що зерно крадене, тож країна від купівлі продукції відмовилася. На борту «Матроса Позинича» перевозять майже 30 тисяч тонн української пшениці. Це одне із трьох суден, які транспортують викрадене в Україні зерно. Тим часом очільник МЗС України Дмитро Кулеба різко відреагував на цю подію.

«Росія є потрійним злочинцем: розбомбила Сирію, окупувала частину України, а тепер продає вкрадене українське зерно в Сирію. Хочу нагадати учасникам цієї оборудки: украдене ніколи та нікому не приносило щастя», – зазначив Кулеба.

Він зауважив, що кожен причетний до продажу, транспортування чи купівлі краденого зерна є співучасником злочину.

Попри все. Посівна в Україні триває

Станом на 12 травня посівна проходить у всіх областях України, крім Луганської. Загалом майже 90% площ, прогнозованих під ярі культури ранньої групи, вже засіяно. Як повідомляє пресслужба Міністерство агрополітики і продовольства, аграрії Волині, Вінниччини, Кіровоградщини та Дніпропетровщини посіяли на 10-15% більше ярої пшениці,  ніж минулого року. Станом на 9 травня в Україні засіяно 8,6 млн га, що, за словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, на 24% менше від показника минулого року, повідомляє пресслужба КМУ.

«Завдяки злагодженій роботі аграріїв та держави ми доволі успішно проходимо цю найважчу в історії України посівну кампанію. Станом на 9 травня різними сільгоспкультурами вже засіяно 8,6 млн гектарів, що лише на 24% менше від минулорічних показників. Аграрії отримали більше 20 млрд грн пільгових кредитів за різними державними програмами. Ми допомогли з насінням, пальним, добривами. Все це для того, аби галузь не зупинялася та працювала на відновлення української економіки», – повідомив Денис Шмигаль.

Він зазначив, що попри прогнози та складнощі, аграрії та держава впоралися із завданням.

«У березні багато хто говорив, що проведення посівної стане одним із найбільших викликів для держави на економічному фронті. Підбиваючи проміжні підсумки, можемо сказати, що ми з цим завданням впоралися всі разом. Дякую всім дотичним за цю роботу», – зауважив він.

Варіанти вирішення проблеми експорту зерна

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що потрібно розуміти, що в наших нинішніх умовах посіяти урожай – це половина роботи. Інша половина залишається за збиранням та експортом. Перші наслідки злочинів, які спричинили російські загарбники, аграрний сектор відчуватиме уже влітку, коли зібраний врожай не буде де зберігати. Сховища України наразі заповнені, але вони не можуть експортувати це зерно. Їм необхідно звільнити складські потужності для прийняття наступного врожаю. Водночас Денис Шмигаль зазначив, що над питанням розширення експортних можливостей держава працює щодня:

• домовляючись з іншими країнами про розширення експортних можливостей через їхні порти;
• збільшуючи пропускну здатність нашого західного кордону;
• покращуючи залізничну та автомобільну логістики;
• шукаючи шляхи розблокування нашої морської торгівлі разом з усіма міжнародними партнерами та організаціями.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за результатами зустрічі керівників МЗС країн Великої сімки заявив, що Військова агресія РФ є єдиною причиною розгортання продовольчої кризи у світі.

«Росія блокує українські порти, вона завдає ракетні удари по Одесі, де розташований найбільший український порт, який використовується для експорту української аграрної продукції на глобальні ринки збуту. Це сонячна олія, зернові культури, кукурудза та інші продукти», – наголосив міністр.

Дмитро Кулеба зазначив, що ця продукція нині заблокована для транспортування.

«Не через санкції, не через нашу неготовність експортувати ці товари, а через російську агресію та морську блокаду», – зауважив він.

За словами міністра, він обговорив із представниками питання зняття блокади та забезпечення українською продукцією глобальних ринків, зокрема країн Африки та Азії. Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зі своїм польським колегою, віце-прем'єр-міністром, міністром сільського господарства та розвитку сільських районів Генріком Ковальчиком підписали спільну заяву, яка зафіксувала результати переговорів сторін щодо визнання Україною регіоналізації території Польщі щодо африканської чуми свиней та спрощення експорту Українських зернових,  повідомляє пресслужба Мінагрополітики. У спільній заяві сторони зафіксували, зокрема:

• перегляд польською стороною вимог до ветеринарного контролю транзитних вантажів з зерном з України, що забезпечить можливість здійснення транзиту зерна у всіх пунктах пропуску на державному кордоні Польщі та України;
• забезпечення можливості транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата – Рава Руська, Медика – Шегіні, Кросьценко – Смільниця;
• збільшення кількості польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах до 19 осіб;
• роботу польських інспекторів в режимі 24/7 у найбільш завантажених пунктах.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш веде перемовини з Росією та іншими країнами щодо деблокування українських портів для вивезення агропродовольства з  України в обмін на пом'якшення санкцій щодо експорту добрив із Росії та Білорусі,  пише The Wall Street Journal. Зазначається, що санкції, введені проти Росії та Білорусі через війну порушили Російський та Білоруський експорт, і в ООН хочуть повернути на ринок більше російського та білоруського калію.

«Нам потрібно знайти спосіб повернути виробництво продуктів харчування в Україні та виробництво продуктів харчування та добрив у Росії, попри війну‎», — акцентував генсек ООН.‎

За словами дипломатів, Росія наразі не веде серйозних перемовин щодо такої угоди. Також Туреччина висловила готовність брати участь в угоді, в тому числі шляхом видалення мін з моря та управління судноплавством. Також Європейський Союз допоможе Україні вивезти на зовнішні ринки агропродукцію, яку росія заблокувала в українських портах. Про це заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель на пресконференції за підсумками засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ, повідомляє «Укрінформ».

«Міністри… розглянули підтримку економіки України шляхом лібералізації торгівлі та спрощення транспортного сполучення. Є план дій щодо запровадження так званих зелених коридорів для України. Ми маємо допомогти Україні продовжувати виробництво та експорт зерна. Сховища України наразі заповнені, але вони не можуть експортувати це зерно. Їм необхідно звільнити складські потужності для прийняття наступного врожаю. Тож ми працюємо над тим, щоб допомогти вивезти це зерно потягами, через «коридори солідарності», – повідомив Боррель.

Він зауважив, що навколо спровокованих війною продовольчої кризи та зростання цін на електроенергію відбувається «битва наративів», під час якої Росія намагається змістити акценти та перекласти свою відповідальність на жертву агресії – Україну, а також на Захід, який застосував санкції у відповідь на російське вторгнення.

«Насправді ця криза є наслідком війни, коли Росія бомбить українські поля, руйнує, спалює, розкрадає сховища. Коли російські військові кораблі блокують чорноморські торговельні шляхи та українські порти, коли Росія не дозволяє вивезення української пшениці на експорт — це має, звісно, негативний вплив на життя людей в Африці або в Азії, і вони хочуть отримати відповіді. Але їм шкодять не наші санкції, а наслідки війни, яку Росія розв'язала проти України», – наголосив високий представник ЄС.

Він нагадав, що міністри закордонних справ G7 разом обговорили заходи зі зменшення негативного впливу дій Росії на світову економіку. Водночас доставка продуктів у треті країни залишається великим викликом для світу, і для її вирішення потрібне долучення членів G20.

«Сподіваюся, наступного тижня, під час зустрічі G20, спільної з Африканським Союзом, яку скликають США у Вашингтоні, питання щодо продовольчої безпеки та цін на енергетику буде стояти високо у порядку денному», – зазначив Боррель.

Зазначимо, що Канада планує відправити свої вантажні судна до Східної Європи, аби допомоги в експорті українського зерна. У вирішенні ситуації зацікавлений весь світ, оскільки постачання пшениці з України – це понад 10% річного споживання пшениці для 15 країн світу. Для прикладу, це 28% потреб Індонезії, 21% – Бангладеша, а Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з Росії та України.

«Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія», – повідомив перший заступник Міністра аграрної політики Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

Російське вторгнення в Україну може спричинити найгірший дефіцит зерна на ринку за всю історію. Адже Україна та Росія відповідальні за понад чверть світової торгівлі пшеницею, а також п’яту частину кукурудзяної продукції.

Війна в Україні: зростання світових цін та загроза голоду

Війна в Україні вже вплинула на близько 25% світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін, продовольчої інфляції та зниження доступу до продуктів харчування у країнах-імпортерах України та Росії. Світові ціни на пшеницю на рекордно високому рівні після того, як перевищили рівень, який спостерігався під час глобальної продовольчої кризи в 2008 році. Б’ють рекорди і глобальні ціни на продукти харчування. Зазначають, що хвиля високих цін на продукти буде ще 3-5 років. Таке припущення найбільше стосується країн, які завжди купували зерно в України. Відновити роботу портів в Одеському регіоні закликає Всесвітня продовольча програма Організації Об’єднаних Націй. У зверненні опублікованому на офіційній сторінці організації минулої п’ятниці 6-го травня, наголошують, що продукти харчування, які виробляються в Україні, повинні вільно надходити до решти світу, допоки глобальна криза голоду у світі не вийшла з-під контролю.

«Наразі зернові силоси України переповнені. У той же час 44 мільйони людей у ​​всьому світі йдуть назустріч голоду. Ми повинні відкрити ці порти, щоб їжа могла входити та вивозити з України. Світ вимагає цього, тому що сотні мільйонів людей у ​​всьому світі залежать від цих поставок», – сказав виконавчий директор ВПП Девід Бізлі.

Якщо порти не відкриються, українським аграріям не буде де зберігати наступний урожай у липні-серпні. Результатом стануть гори зерна, які підуть у відходи, поки ВПП і світ борються з і без того катастрофічною глобальною кризою голоду. Аналіз WFP показав, що 276 мільйонів людей у ​​всьому світі вже стикалися з гострим голодом на початку 2022 року. Очікується, що це число зросте на 47 мільйонів людей, якщо конфлікт в Україні продовжиться, причому найбільше зростання очікують в Африці на південь від Сахари. Лілія Чміль