Оновлена російська С-400: зброя, про яку згадав Залужний, чим вона небезпечна
Бойові дії останніх місяців, окрім переваг, показали й недоліки систем С-400 в боротьбі зі сучасними повітряними загрозами
В інтерв’ю Economist головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний зазначив, що в російській армії зробили висновки, перегрупувалися та зміцнили свою оборону після прориву в Харківській і Херсонській областях наприкінці 2022-го року. До того ж противник вдосконалив іще й системи протиповітряної оборони. При цьому Залужний особливо акцентував на експериментальній версії ракетної системи С-400, яка, крім захисту, може, за його словами, сягати ударами за межі Дніпра. При цьому навіть винищувачі F-16, які мають надійти в українську армію наступного року, виявляться менш корисними, ніж до модернізації цієї системи. То що ж це таке – С-400?
Після С-300 – С-400
Система протиповітряної оборони С-400 «Тріумф» у російській армії прийшла на заміну радянсько-російському ЗРК С-300 і є фактично його розвитком зі збільшеними бойовими можливостями. З появою С-400 росіяни розпочали активно її просувати на експорт. Російська пропаганда на всіх рівнях поширювала матеріали, в яких ішлося, що ця система ППО є ледь не найпотужнішою у світі. Але велика російсько-українська війна дещо знизила цей пафос, розкривши чимало недоліків системи. Наприклад, у протистоянні з українськими ударними безпілотниками в окупованому Криму С-400, як показала практика, часто програвав.
Презентація за участю Медведєва
У відповідь на це в Росії розпочали нову інформаційну кампанію щодо модернізованої експериментальної системи С-400. 29-го вересня її презентував заступник голови російської Ради безпеки Федерації Дмитро Медведєв. На болотах знову гучно заявили, що російська промисловість працює над новою оперативно-тактичною ракетою, яку можна застосовувати з пускових установок зенітно-ракетної системи С-400.
Медведєв відвідав полігон для тестування ракетного озброєння «Капустин Яр». Там йому ніби то продемонстрували нову ракету «поверхня-поверхня». Пуски, якщо такі й були, не потрапили до відео російського чиновника. Натомість в кадр потрапили дві пускові установки, ймовірно, 5П85ТЕ2 від зенітної ракетної системи С-400.
Також Медведєву продемонстрували слайди з технічними характеристиками перспективної зброї, однак якість відео не дозволяє розібрати текст. Один із графіків, ймовірно, демонструє балістичну траєкторію ракети.
Медведєв зачитав заготовлений текст, у якому йшлося про те, що нова ракета має збільшену бойову частину та дальність. Також він озвучив завдання, які стоять перед розробниками – забезпечити стійкість ракети щодо новітніх систем протиракетної оборони західного виробництва.
Із квітня 2007-го
Російську зенітну ракетну систему великого та середнього радіуса дії С-400 «Тріумф» розробки та виробництва АТ «Концерн ВКО «Алмаз-Антей» прийняли на озброєння армії Росії у квітні 2007-го року. Вона створена на базі комплексу С-300, який існує ще за часів СРСР. Однак нова система має значно більші заявлені тактико-технічні можливості.
Виробник заявляв, що система ППО С-400 призначена для враження літаків стратегічної та тактичної авіації, балістичних і крилатих ракет, інших засобів повітряного нападу в умовах радіоелектронного та інших видів протидії. З відкритих джерел відомо, що станом на 2021-ий рік, ЗРК С-400 замінили 70% застарілих С-300 в російській армії. Тобто приблизно 576 пускових установок.
У базовому варіанті С-400 зберегла структуру С-300, що містить багатофункціональну радіолокаційну станцію раннього виявлення, окремі пускові установки, автономні засоби виявлення та цілевказування (радіолокаційні станції виявлення та підсвітки). Кожна самохідна пускова установка несе чотири транспортно-пускові контейнери із зенітними ракетами, контроль та запуск яких виконується автоматично за командою.
Ефективна проти нерухомих цілей
Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЗРК С-400 разом з іншими російськими комплексами ППО в основному прикривають окупаційні війська та стратегічні об’єкти на тимчасово захоплених територіях, щоби протидіяти українській авіації, ракетним ударам і застосуванню розвідувальних та ударних безпілотників.
Також зенітні ракети комплексів С-400 і С-300 використовують, як балістичні для невибіркових ударів по військових і цивільних об’єктів, що часто призводить до жертв серед цивільних.
За рахунок бойової частини, яка містить велику кількість готових елементів ураження, зенітна ракета може бути ефективною проти нерухомих наземних цілей, наприклад, незахищених складів, особового складу на відкритій місцевості, автомобільної техніки на відкритій місцевості та цивільних об’єктів інфраструктури. Для російської армії стало звичною практикою застосовувати далекобійні ЗРК для таких ударів.
Українські удари по «всесильній» С-400
Однак у деякі моменти бойових дій С-400 часто втрачала репутацію «всесильної», а, навпаки, виглядали беззахисною навіть у протиборстві з безпілотниками. Зокрема, розпочинаючи з другої частини серпня, менше, ніж за місяць, на території тимчасово окупованого півострова Крим, двічі «підбили» елементи російських комплексів протиповітряної оборони С-400 «Тріумф». Наприклад, зранку 14-го вересня С-400 став об’єктом удару біля Євпаторії. За даними джерел в українських спецслужбах, для знищення (чи серйозного руйнування) ворожої техніки застосували українські крилаті ракети комплексу «Нептун» і дрони-камікадзе. Спочатку безпілотники СБУ вразили «очі» комплексу – радіолокаційні станції й антени. А після цього підрозділ Військово-морських сил України двома крилатими ракетами «Нептун» вдарив по пускових установках комплексу. Перед цим іще один успішний удар по С-400 на окупованому кримському півострові відбувся зранку 23-го серпня неподалік села Оленівка на мисі Тарханкут. Тоді відповідне відео знищення ворожого комплексу ППО та потужної пожежі, яка його супроводжувала, опублікувало Головне управління розвідки Міноборони України.
Пізніше такі атаки тільки збільшувалися. Наприклад, 30-го жовтня в районі селища Молочне в окупованому Криму. Тоді теж, окрім інших систем, постраждала й С-400. Або 25-го жовтня на Луганщині, куди запустили ракети ATACMS. Тобто, попри заяви російської пропаганди про можливості комплексу ППО С-400, бойові дії останніх місяців показали його недоліки у боротьбі зі сучасними повітряними загрозами. При цьому, за оцінками експертів, невдачі російських систем зменшують попит серед потенційних міжнародних покупців, які побачили на практиці, на що здатна російська зброя. Звісно, не треба применшувати загрозу для української авіації від російських С-400. Але наполеглива праця та вдалі операції всіх структур, які входять у Сили оборони дозволить ЗСУ ефективніше застосовувати зброю. В тому числі українські й іноземні крилаті ракети. І щоби там казав Валерій Залужний в публічних інтерв’ю, наші військові впевнені, що з появою на озброєнні Повітряних сил винищувачів F-16, можна буде ще більше виводити з ладу російські зенітно-ракетні комплекси.
