Офіційно. Україна – кандидат на вступ в ЄС. Що далі

Лідери Європейського союзу на саміті в Брюсселі затвердили рішення надати Україні статус кандидата на вступ.
Його схвалили на основі рекомендації Європейської комісії, наданої 17-го червня.
120 днів, 30 років і сигнал для Росії
«Щойно отримали кандидатство, це перемога. Чекали 120 днів і 30 років, а потім переможемо ворога і будемо відпочивати. А, може, для початку відбудуємо Україну, потім вже відпочинемо. А, може, навіть переможемо, відбудуємо, вступимо в ЄС, а потім будемо відпочивати. А може і не будемо відпочивати. Хоча ні, діти образяться. Але точно переможемо», – оригінально відреагував на історичну подію президент України Володимир Зеленський.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Володимир Зеленський (@zelenskiy_official)

«Угода. Європейська рада щойно вирішила отримати статус кандидата в ЄС для України та Молдови. Історичний момент. Сьогодні вирішальний крок на вашому шляху до ЄС. Вітаю Володимира Зеленського та Маю Санд та народи України і Молдови. Наше майбутнє разом», – написав у твітері президент Європейської ради Шарль Мішель.

Agreement. #EUCO has just decided EU candidate status to Ukraine and Moldova.
A historic moment. Today marks a crucial step on your path towards the EU. Congratulations @ZelenskyyUa and @sandumaiamd and the people of Ukraine 🇺🇦 and 🇲🇩 Our future is together. — Charles Michel (@CharlesMichel) June 23, 2022
А потім він же додав дещо українською – за новітньою доброю традицією європейських політиків.

Погоджено! #EUCO щойно ухвалила рішення про надання статусу кандидата до ЄС Україні та Молдові.
Історичний момент! Сьогодні – віховий крок на вашому шляху до ЄС. Вітаю @ZelenskyyUa і @sandumaiamd, а також народи України🇺🇦 і Молдови🇲🇩 Наше майбутнє – разом! pic.twitter.com/Mp6v8zMtWa — Charles Michel (@CharlesMichel) June 23, 2022
«Сьогодні вдалий день для Європи. Вітаю президента України Володимира Зеленського, президента Молдови Маю Санду та прем'єр-міністра Грузії Іраклія Гарібашвілі. Ваші країни є частиною нашої європейської родини. І сьогоднішнє історичне рішення лідерів це підтверджує», – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Today, we saw history in the making.
The first steps of 🇺🇦🇲🇩🇬🇪 on the way to our European family. The @EU_Commission will stand with them on this path. https://t.co/lOLTlssBVB — Ursula von der Leyen (@vonderleyen) June 23, 2022
«Статус кандидата – це дуже сильний сигнал для Росії», – зазначив, своєю чергою, президент Франції Еммануель Макрон.
Він також підкреслив, що сьогодні зробили правильний політичний жест з боку сильної і єдиної Європи.
«Далі – довгий шлях, він буде вимогливим», – сказав Макрон і додав, що Україна, Молдова та Грузія мають все для того, щоби швидко просунутися в процесах європейської інтеграції.
Отже, ще один історичний крок України до ЄС зроблено, але коли буде наступний? Що далі?
Вимоги для України
Одночасно із затвердженням статусу кандидата на вступ до ЄС для України Брюссель висунув на адресу Києва вимоги щодо проведення реформ, надавши список із семи пунктів. Невиконання їх начебто може обернутися скасуванням кандидатського статусу.
«Вимоги, прописані зараз, треба виконати для того, щоб Україна зберегла статус кандидата. У документі чітко зазначено, що нинішнє надання статусу не є остаточним, і ЄС може скасувати його у разі, якщо офіційний Київ ігноруватиме порядок денний реформ (те саме стосується і Кишинева)», – зазначив головний редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко.
Серед іншого, в рішенні є пряма вимога до влади в Києві призначити на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури особу, яка виграла відбірковий конкурс (це Олександр Клименко з НАБУ, однак Банкова вже тривалий час фактично блокує його призначення).
Загалом список умов виглядає так

1. Ухвалити та впровадити законодавство про процедуру добору суддів Конституційного суду України, яке запроваджує попередній відбір суддів на основі оцінки їхньої доброчесності та професійних навичок, як рекомендувала Венеційська комісія;

2. Завершити перевірку доброчесності Радою з етики кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів до створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3. Посилити боротьбу з корупцією, зокрема на високому рівні, з ефективним її розслідуванням та судовими рішеннями; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, затвердивши визначеного переможця конкурсу; провести відбір та призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України;

4. Забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей за стандартами FATF; прийняти комплексний стратегічний план реформування правоохоронного сектора;

5. Втілити у дію «антиолігархічний закон» для обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим способом та має враховувати майбутній висновок Венеційської комісії;

6. Подолати вплив корисливих інтересів через узгодження закону про медіа з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та передавши повноваження незалежному регулятору ЗМІ;

7. Завершити реформу законодавства про національні меншини згідно з рекомендаціями Венеційської комісії, разом з механізмами його негайного та ефективного впровадження.

Чи можуть відібрати кандидатство
«Заяви про те, що статус кандидата можуть забрати, лунають лише в Україні. За кордоном на рівні лідерів, міністрів, громадянського суспільства, у брюссельській бюрократії таких дискусій зазвичай немає. Це традиційна українська історія, комплекс української неповноцінності, що ми негідні, що у нас можуть щось забрати», – пояснила віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишина в прямому ефірі спільного телемарафону «Єдині новини».
Вона порівняла ситуацію з історією безвізу. З її слів, щороку українців лякають, що безвізовий режим можуть забрати. Проте навіть зараз, коли 6,5 мільйона громадян України перебуває на території ЄС, Європейська комісія оприлюднить звіт, у якому підтвердить, що Україна дотримується умов безвізу.
Сім пунктів не складні
В українському уряді оптимістично вважають, що шлях від кандидата до члена Євросоюзу триватиме від двох до десяти років. Українське керівництво планує виконати основні умови Єврокомісії для вступу в Євросоюз до кінця 2022-го року. В цьому теж запевнила віце-прем'єр-міністерка Ольга Стефанишина.
«Сім пунктів, які визначила Єврокомісія, не є абсолютно складними чи нереальними для України. Кожен із них служить інтересам України. Ми сконцентруємось на тому, щоби їх реалізувати. Цей процес плануємо завершити до кінця року», – наголосила вона.
За її словами, більшість умов, які стосуються змін у законодавстві та реалізації технічних завдань, вдасться реалізувати швидше. Також вона додала, що наприкінці 2022-го року Єврокомісія складе звіт щодо прогресу України у виконанні головних семи пунктів.
«Пастка для України»?
Начебто все відбувалося гладко. Країни-члени Євросоюзу, які раніше роздумували щодо надання Україні статусу кандидата, заявили про свою підтримку. Тож Україна зосередилася над уточненням рекомендацій від Єврокомісії. Однак у четвер, 23-го червня, ще до ухвалення рішення на офіційному рівні в коментарях зазвучали заяви з неприхованими нотками євроскептицизму.
«Надання Україні статусу кандидата в ЄС має символічний характер, приєднання вимагатиме величезних реформ і часу», – натякнув прем’єр-міністр Бельгії Александер де Кроо.
Натомість його португальський колега Антоніу Кошта, як зазначило видання Euractiv, висловився значно пряміше: інтеграція України в Євросоюз може призвести до його руйнування, а не зміцнення, і навіть може стати пасткою для самої держави, якщо не ухвалити послідовні рішення. Тему України на парламентських дебатах португальського парламенту підняв депутат від партії «Лівр» Руї Тавареш. Він засумнівався у планах Португалії щодо нової моделі розвитку країни, враховуючи перспективу розширення Європи. Кошта у відповідь заявив, що Португалія від самого початку стверджувала, що «ці приєднання потрібно сприймати серйозно», щоби не створювати «помилкових очікувань».
«Але для того, щоби бути серйозним і послідовним, ЄС потребує нової інституційної та бюджетної архітектури під страхом того, що ця інтеграція стане не зміцненням Євросоюзу, а його руйнуванням, не підтримкою України, а пасткою для неї», – сказав він.
При цьому прем’єр-міністр зазначив, що, враховуючи майже одностайну підтримку всіх партій, Португалія керуватиметься думкою Європейської комісії щодо надання Україні та Молдові статусу країн-кандидатів на членство в ЄС.
Від кандидатства до членства чекати довго
В Албанії інші проблеми. Очільник албанського уряду Еді Рама жорстко розкритикував держави Євросоюзу за неспроможність вирішити проблему з болгарським вето на початок переговорів про вступ у ЄС із Північною Македонією.
«Це ганьба з боку Болгарії, яка «викрала» дві держави НАТО, Албанію та Північну Македонію у розпал війни в Європи, а 27 країн сидять нерухомо в страшному вияві імпотенції», – сказав він.
Албанський прем’єр-міністр запевнив, що незалежно від розвитку подій його країна не змінить курс на євроінтеграцію та продовжить реформи, оскільки «немає іншої альтернативи в нашому регіоні». Він також застеріг українців від надмірного оптимізму після надання Україні кандидатського статусу на вступ до ЄС.
«Північна Македонія була кандидатом на вступ 17 років, Албанія – 8 років. Тож ласкаво просимо, Україно. Це хороша річ – дати статус кандидата, але сподіваюся, що український народ не матиме ілюзій щодо цього», – зауважив Рама.
Ображена Грузія
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі ніяк не може змиритися з тим, що Україну та Молдову возвели в ранг обраних, а до Грузії начебто ставляться «якось не так», наразі не повноцінно не запрошуючи її у євросім’ю. За його словами, Грузія заслуговувала на отримання статусу кандидата в члени Євросоюзу більше, ніж Україна та Молдова.
«Звичайно, я не заздрю чужому успіху, навпаки, я радий за українців і молдован, проте Грузія заслуговувала на більше. Якщо хтось із цих трьох країн і заслуговував, то це ми», – самовпевнено заявив Гарібашвілі.
Раніше він же в такому ж емоційному стилі зазначав, що якщо комусь і належить статус кандидата в Євросоюз, то насамперед Грузії, а потім уже Україні та Молдові.