На кордоні 8 діб, щоб привезти авто з Європи, або особливості нульового розмитнення

Автомобілі з Європи стали доступнішими. Завдяки нульовому розмитненню на час воєнного стану українці почали активно користуватися спрощеною процедурою ввезення машин. Спершу безкоштовне розмитнення запровадили для забезпечення армії транспортними засобами. Згодом також дозволили везти авто і для власних потреб. Від початку повномасштабної війни, в Україну ввезли понад 20 тисяч машин.

Усі по авто на нульовому розмитненні

Черги сягають десятки кілометрів

«З початком війни для збройних сил України, як гуманітарна допомога, було ввезено близько 10 тисяч транспортних засобів. З початком дії закону, який спрощує оформлення транспортних засобів для громадян України, через Львівську митницю саме було оформлено 13 тисяч транспортних засобів ввезених саме для власного користування», -  повідомив  в.о. начальника Львівської митниці Даниіл Меньшиков.

Кількість ввезених машин щодня зростає, як і збільшуються  черги на кордонах, що перешкоджає доставці гуманітарних вантажів. Аби розвантажити пропускні пункти, уряд вирішив залишити лише один пункт пропуску, де українці зможуть ввозити авто для особистого користування. Від так з 12 травня технічна можливість розмитнювати транспортні засоби доступна тільки на пункті пропуску Грушів – Будомєж. Розпорядження уряду спричинило довжелезні черги на понад 25 кілометрів. Здебільшого в черзі жінки та чоловіки, яким за шістдесят. Власним досвідом перевезення авто з Польщі ділиться і підприємець зі Львова Олег. Чоловікові таки вдалось відстояти кількаденну чергу. Каже, що гроші на бажане авто відкладав впродовж кількох років. Купити машину чоловік планував ще до війни, а, почувши про нульове розмитнення, вирішив скористатись вигідними умовами.

«Коли держава дозволила це зробити, ми скористалися цим. Чому? Тому що ціна виходить набагато нижчою. Відповідно ці кошти, які я маю вільні, зможу фінансувати в свій бізнес і відповідно товару більше купити. Це всім користь приносить», - каже львів’янин Олег.

Натомість транспортні засоби, спрямовані на потреби ЗСУ, дозволили розмитнювати на усіх пунктах пропуску. Проте на практиці це не завжди так.

«Автівки для ЗСУ йшли окремою полосою, так званим «такс-фрі». Та коли я підійшов до польських прикордонників і сказав, що везу авто для Збройних Сил, вони сказали: «Та нам все одно, там у вас ваші закони, а у нас інші. Тому стійте в черзі, я вас поперед основної черги не пропущу». Згодом спілкуючись з людьми в черзі автівок для ЗСУ, я зрозумів, що всі вони везуть їх для себе», - ділиться власним досвідом перегону авто для ЗСУ адвокат та волонтер Сергій Погосян.

Сергій щотижня старається перегнати для наших захисників по автомобілю. Чоловік з досвіду каже, що українські митники машини для армії пропускають швидко, натомість поляки та й самі українці в чергах не завжди йдуть на зустріч. Тому до розпорядження уряду про зменшення пропускних пунктів ставиться схвально.

«Якщо тобі потрібно, стій там тиждень чи два. Я бачив як гуманітарні вантажі дівчата та хлопці бусами везли – харчі, памперси, корм для тварин - вони теж стоять в черзі. Тому ми кажемо, що в нас палива немає, так його в нас і не буде - черги великі», - доповнив Сергій Погосян.

У сервісних центрах шаленство на реєстрацію

Кількаденні черги не лише на кордоні, але й у сервісних центрах, де новопридбані авто необхідно перереєструвати.

«Порівняно наприклад з тим, що було до цього закону, зараз реєстрація збільшилась вдвічі. Загалом в день ми стараємось надати реєстраційні послуги 250 людям – це близько 30 людей за годину. Тільки у Львові у нашому територіальному сервісному центрі №4641 ми надали з 5 квітня по сьогоднішній день 2650 реєстрацій. Це тільки ввезених з-за кордону. Якщо взяти загалом всі операції з 5 квітня, враховуючи і перереєстрацію і всі інші реєстраційні дії, то ми надали 4900 реєстраційних послуг», - повідомляє начальник сервісного центру МВС №4641 Олександр Собчук.

Сервісний центр, аби справлятись з величезним попитом, перейшов на 6-денний робочий тиждень. Черги тут починають формувати ще з 6 години ранку і до самого вечора. При тому, що отримати сервісні послуги можна лише з 09:00. «Ми з 8-ї години, але люди, які були перед нами в черзі, приїхали ще о 6-й ранку. Тож ми опинилися 153-ми в списку», - каже львів’янин Юрій. Загалом, українці нульовим розмитненням задоволені.

«Я вважаю, що нульове розмитнення давно мало бути, щоб люди їздили на більш якісніших автомобілях. Саме завдяки цьому розмитненню є шанс змінити автопарк з отого російського гівна на європейські, більш якісніші автомобілі. Та маю застереження, що можуть підняти страхові полюси до 200-300 євро на рік. Чи пресуватимуть всякими технічними оглядами і так далі», - каже волонтер Володимир Воропай.

Скасують "нуль" чи ні

Щодо недоотримання грошей до бюджету країни внаслідок зняття мита фахівці стверджують, що втрати від війни значно більші, а нульове розмитнення навпаки дозволяє підтримувати економіку в країні.

«Близько двох мільярдів на митах недоотримує бюджет. Це один бік медалі, інший - у нас іде війна на виживання. І щоб вижити, економіка має працювати. Тому абсолютно раціональною є логіка уряду і парламенту про внесення змін до законодавства, яке дозволило безмитне ввезення не тільки  автомобілів, а й іншого імпорту. Все робиться для того, що той, хто хоче працювати, той, хто хоче щось робити, зміг вести свій бізнес, оновити втрачений автомобіль, або ж швидко придбати транспортний засіб для потреб ЗСУ», - пояснює економіст Віктор Гальчинський.

Економісти припускають, що згодом митний збір таки повернеться, але умови будуть покращені.

«Є чітко прописано: норми діють тільки на період воєнного стану і певний час, здається, після завершення воєнного стану. Потім мала би повернутися чинна база оподаткування. Та припускаю, що після перемоги так чи інакше податки повернуться, але вони вже будуть простіші, зрозуміліші - і в розмірах, і в адмініструванні», - коментує Гальчинський

Сьогодні ж попри дискусії про скасування нульового розмитнення, чекати цього, вважають експерти, варто не раніше, ніж після закінчення воєнного стану. Максим Турчинський