Магічні обряди чи християнські традиції. Чому українці прикрашають на Трійцю свої домівки зеленню

розповідає, що Зелені свята мають давню язичницьку традицію. Саме так ще в дохристиянські часи різні народи вшановували прихід літа. У Греції це свято називали «русалії», яке згодом дійшло й до України. Сама ж традиція прикрашати домівки зеленню також бере свій початок ще з дохристиянських часів. За словами професора, колись люди бачили у цьому магічний підтекст.

Прикрашати будинки зеленню – магічний обряд?

зауважив Степан Павлюк. Зелені свята наші пращури пов’язували із культом природи. На ньому закликали урожай, а також –поминали предків. «Це все орієнтувалось на те, щоб допомогти собі у господарських справах. У суботу, напередодні Зеленої неділі, збиралися люди на подвір’ї та прикрашали все зеленим гіллям. Також свято пов’язували із вшануванням померлих. Як правило, вже у русальні неділі люди йшли на могили, молилися та прикрашали вінками могили, вшановуючи тих, хто відійшли з цієї землі», – додав професор. Історик зауважив, що кожен регіон мав свої традиції, обряди і колорит. Зокрема, на Лівобережжі був обряд водити тополю. Дівчину прикрашали стрічками та квітами і водили селом із гучними піснями. Цей обряд означав перехід із весни до літа, а також віщував добрий урожай. «На Поліссі побутував такий звичай «троїцького куста». Також одягали дівчинку, яка символізувала бадьорість, енергійність і красу. На Тернопільщині у Зелену неділю був обряд «завивання берези», а на Волині – обряд «лялі», – пояснює Степан Павлюк.

Коли язичницькі традиції стали християнізованими?

Вже із прийняттям християнства такі язичницькі традиції набули дещо іншого сюжетного та ідеологічного забарвлення, каже Степан Павлюк. «Наша пракультура була язичницька, але стався симбіоз, коли прийняли христинство. Злилася давня традиція і християнська. Тому ми зараз дуже мало розділяємо, де є християнське, а де є ще давнє язичницьке. Це є унікальне явище. Ці традиції шанують у всіх святах, бо вони колоритні. Вже християнська церква дала той імпульс Святому Духу, наші ближчі пращури, вже християнізовані. Таким чином старі традиції органічно влилися, і нові традиції вже були християнськими», – розповів академік НАН.

Свято Трійці – початок історії християнської церкви

Натомість отець Юстин Бойко пояснює, що сама назва Зелені свята – не є церковною, а народною. «Назва ця бере свій мотив від того, що у народній традиції хати, церкви заквітчували зеленим листям. Натомість суть цього свята полягає у Зісланні Святого Духа. І так воно і називається свято Зіслання Святого Духа. В історії Церкви ця подія відігравала дуже важливу роль», – розповів Юстин Бойко. Як пояснює богослов, Зіслання Святого Духа на апостолів стало важливим святом та початком створення Церкви. З того часу починається доба проповіді Божого слова. «Ісус Христос після свого Воскресіння та перед тим, як вознестися на небо, сказав, що пошле Духа Святого – третю особу Пресвятої Трійці – на апостолів, аби вони проповідували слово Боже різними мовами. При цьому, вони ці мови не вчили. Того феномену ми пояснити не можемо. Саме тоді була створена Церква, коли на неї зійшов Святий Дух. Тому це є свято Церкви, в першу чергу», – пояснює отець Юстин Бойко.

Люди намагаються комерціалізувати християнські поняття

За словами отця Юстина Бойка, після прийняття Володимиром Великим християнства, ті традиції, які не суперечили вірі, були християнізовані. «Володимир Великий прийняв християнтство, але цей процес вимагав часу. Відповідно, певні речі були християнізовані. Наприклад, ми під час Великодня святимо Паску. Це не є церковна традиція, а народна християнізована, бо хліб символізує Христа», – пояснив богослов. Сьогодні ж, на думку священника, люди намагаються комерціалізувати християнські поняття. «Наприклад, ми маємо Святого Валентина, якого називають покровителем закоханих. Хто знає історію християнства, то він мало чим був пов’язаний із закоханістю. Але цей день перетворився на день суцільної розпусти. А від цього виграє бізнес. Тобто від морально-етичного стану і від віри залежить, чи буде суспільство певні речі християнізувати, чи навпаки робити язичницьким», – сказав священник.

Прикрашати домівки зеленню – традиція локальна

Юстин Бойко запевняє, що точних доказів того, що традиція прирашати зеленню домівки пов’язана із язичництвом, немає. Традиція, ймовірно, з’явилася тоді, коли наші землі вже були християнізовані. За його словами, певні традиції з’являлися протягом століть, але їх не можна присвоювати язичникам. Вони могли бути локальними, а згодом стати загальноцерковними. «Мабуть, це якась локальна традиція, яка перенеслася на загальноцерковну. Дам вам приклад: от чому ми досі даруємо квіти? Це не є традиція язичницька чи християнська, а людський спосіб виявити найкращі почуття до людини. Так само прикрашають Церкву, щоб нагадати людям про свято. В цей день навіть священники одягаються у ризи зеленого кольору. Це в нас у літургійній практиці символ Святого Духа», – зауважив отець.

Валерія Рабінович