Графи і привиди Підгорецького замку. Що шукали екстрасенси

Унікальний стиль і містика

Підгорецький замок - справжня загадка для екстрасенсів. До цих стін приїжджали американські мисливці на привидів. Свого часу тут шукали еліксир молодості та філософський камінь. А ще Підгорецький замок скромно називають архітектурним шедевром та найгарнішим замком Галичини. Проте палац приваблює велику кількість туристів не тільки через унікальне поєднання ренесансного стилю будівлі з бароковими бастіонами, а  й через легенди про його відому мешканку - примару Білу Пані.

Маленька Італія у Підгірцях

Підгорецький замок входить у сотню найкрасивіших палаців у світі. До резиденції веде довга 300-метрова липова алея. Відвідувачів на вході зустрічає костел Святого Йосипа. Його звели на замовлення володаря замку Вацлава Жевуського. Він побажав зробити у Підгірцях маленьку Італію, тож архітектор збудував зменшену у 10 разів копію храму Петра і Павла у Римі. Проте спершу спорудили замок - у 1640 році. Майже тисячу квадратних метрів звели із цегли та каменю. На кожному куті встановили сторожові вежі-кавальєри та вирили рови, а також облаштували  розкішні тераси для світських прогулянок - так палац став центром гулянь місцевої шляхти.  Тут вечірки тривали тижнями, їх прикрашали феєрверками, військовими парадами, інколи звучали і гарматні черги. На одній із таких забав побував відомий французький письменник Оноре де Бальзак. Любив у замку гостювати і український класик Іван Франко. Завдяки вдалому місцю розташування із палацу відкриваються мальовничі краєвиди на мале Полісся – коли немає хмар видимість сягає до 45 кілометрів. А під замком -  залишки італійського парку.  «Звичайно,  того наповнення, що колись було, – не залишилося. Втім, ми бачимо тераси, а по кутках і  досі стоять  альтанки. У них колись пани відпочивали і ховалися у спекотну погоду», - розповідає наукова співробітниця Підгорецького замку Ірина Чехут.  

Побачити Білу Пані

Раніше палац порівнювали із французьким Версалем. На жаль, зараз тут пошарпані кам’яні стіни та занедбані віконні рами. Втім, він досі манить туристів містичними історіями.  За легендою, граф Жевуський страшенно ревнував свою дружину, яка була молодшою від нього на 40 років. Вона нібито його зрадила. І чоловік з люті замурував  жінку у темних підвалах палацу. Відтоді її душа  не знає спокою. За розповідями працівників замку, Біла Пані - саме так називають примару - блукає у підземеллі. Раніше навіть вартові сюди рідко заходили, але ми - наважились. У темних і холодних підвалах  моторошно, чути дивні звуки, схожі на плач, щось блимає. На щастя чи на жаль - це просто атракція для відвідувачів, яка таки додає гострих відчуттів. Але історія Білої Пані - аж ніяк не весела. «Ніхто не чув криків цієї бідної дівчини, оскільки в палаці грав гучний оркестр і просто не було чутно. Ніхто її не став шукати. Вона була з бідного роду», - пояснює  Ірина Чехут. Кажуть, душа дівчини вже три століття прагне, аби її похоронили за християнським обрядом, тому час від час про себе нагадує працівникам. Продавчиня квитків Оксана Сташків розповідає, що  її колега на власні очі бачив Білу Пані:  «Наш завідувач Ігор Федорович Петрович розказував,  що давним-давно, коли ще був просто науковцем, то з друзями залишався у підземеллі. Тоді вони бачили якусь білу пляму, яка рухалася на них. Тоді вони  дуже злякалися». На запитання чи сама боїться Білої Пані – жінка впевнено відповідає: «Ні, аж сюди, до входу Біла Пані не заходить». 

У пошуках філософського каменю

Чи справді у замку ув'язнена примара - дізнавалися й екстрасенси, і навіть американські мисливці на привидів. Команда дослідників привезла у Підгірці  цілий літак техніки та кілька днів поспіль ретельно перевіряла кожен куточок замку. За їхніми висновками: замок графа Дракули - ніщо, порівняно із параномальними явищами у Підгорецькому замку. «У палаці не було жодної живої душі і, власне, одна з камер їм зафіксувала силует людини. А інша зафіксувала ходьбу», - розповідає наукова співробітниця Ірина Чехут. За іншою легендою, Біла Пані оберігає формулу еліксиру молодості та філософський камінь, який винайшов її чоловік Северин Жевуський у власній лабораторії. Він намагався із неблагородних металів винайти золото для вічної молодості та життя. Проте наразі вхід до лабораторії, цілий перший і третій поверхи та половина другого зачинені для відвідувачів і потребують реставрації.

«Велика реставрація»: коли почнеться

Підгорецький замок потрапив під фінансування президентської програми «Велика реставрація» й отримає на проведення ремонтних робіт із держбюджету 32 мільйони гривень. Утім, за попередніми оцінками, ця сума – дрібниця. На повне відновлення замку треба 40 мільйонів євро. «Близько 25 мільйонів із тих, що маємо отримати, підуть на протиаварійні роботи у костелі Св. Йосифа. Для цього на обласному рівні розробили документацію, яка дозволяє впроваджувати ці роботи. Ще 7 мільйонів скеруємо на сад і безпосередньо замок», - розповів речник Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького Василь Мицько. Загалом цьогоріч 4 з 15 відібраних за програмою «Велика реставрація» проєктів зі Львівщини oтримaють фiнaнсyвaння. Окрім Підгорецького, першочергово грoшi видiлять нa вiднoвлeння ще Жoвкiвськoгo тa Oлeськoгo замків, a тaкoж кaмeрнoї сцeни тeaтрy iм. Maрiї Зaнькoвeцькoї. Віра ЛАБИЧ