«Галицька Каліфорнія». Борислав – перша нафтова столиця світу

«Усе почалося із нафти!» - такий слоган Борислава. Зараз – це промислове містечко і, здавалося, нічого тут цікавого не знайти. Втім - це твердження помилкове. Ми розкажемо, чому туристу таки варто відвідати «Галицьку Каліфорнію».

Усе почалося з нафти

- розповідає наш гід по Бориславу, він же керівник відділу туризму місцевої ради Ігор Романюк. І саме з  Борислава починається світовий нафтовий промисел: в середині ХІХ ст. тут винайшли спосіб перегонки «чорного золота» на нафтопродукти. Так болото під ногами стало коштовністю, а власники свердловин - мільйонерами. Усе завдяки мешканцю Борислава - Йогану Зегу. Він зробив революцію у нафтовій промисловості. «Йоган Зег - першовідкривач перегонки нафти. Він першим зміг поділити її на фракцїі. Нафта стає двигуном розвитку в Підкарпатті, до нас приводять залізницю», - каже Ігор Романюк.

 Винахідник гасової лямпи

Йоган (Ян) Зег був львівським фармацевтом, який свого часу переїхав до Борислава, де відкрив аптеку. Чоловік багато експериментував і зробив ще одне відкриття, яке змінило світ, пояснює Ігор Романюк: «Йоган Зег - це є співавтор гасової лампи! Хоча за деякими джерелами - просто автор гасової лампи. Ця людина змогла перетворити нікому не потрібний озекерит - віск земний, на щось таке, що заполонило свічками цілу Європу і освітило її». У бориславському музеї-аптеці Йогана Зена досі зберігають автентичні пробірки науковця. Для туристів тут відтворюють навіть алхімічні досліди фармацевта. А також демонструють парфуми, які виробляли з бориславської нафти. Вони були відомими від Кельну, або «Кольоню» - як тоді говорили - до Парижа.

100 років розквіту

Разом із Бориславом під час чорної лихоманки розквітали Дрогобич та Трускавець. Але через  сто років - запаси нафти вичерпались і про колишню славу міста зараз нагадують хіба що качалки та свердловини на кожному кроці міста.  Тому побачити справжню бориславську нафту і відчути її на запах – може кожен. У місті досі стоять унікальні вцілілі експонати нафтовидобувної промисловості. На початку ХХ ст. родовища давали до 5% світового нафтовидобутку. «Чорне золото» добувають тут і нині, але воно вже давно не приносить мешканцям такого добробуту, як на початку сто років тому. Але є ті, хто використовує природну копалину у побуті, як от пан Сергій.

Як нафта береже домівки

Чоловік проводить екскурсію на своєму подвір’ї. Його бориславська хата по-справжньому унікальна. Будинку 200 років. Пан Сергій привіз його із Івано-Франківщини 8 років тому. Кожну деталь позначали і складали, як конструктор. Господар пояснює, що його хата збереглася до наших часів і ще служитиме йому домівкою не один десяток  років саме завдяки нафті:  «Дах покритий смерековою драницею, які понад одне століття. Сто років вона простояла - дякуючи ропі! Ропа – то є  найліпший консерватор деревини».    Саме ропою, а не нафтою називають місцеві «чорне золото». «Ропа - то є нафта!!! Он там  вище моєї хати на пагорбі є джерело. Воно наповнюється нафтою при мінусовій температурі, тоді вона стає густою. Саме така нафта потрібна для смарування даху», - ділиться пан Сергій.

 Кава на «нафтусі»

А поруч із хатою - колодязь із «нафтусею». Господар набирає з криниці відому мінеральну воду і дає скуштувати. А потім пригощає кавою, звареній на тій самій «нафтусі». Чоловік завжди радо приймає туристів. Каже: вхід вільний, за напої гроші не бере: «Хто скільки може – стільки залишає!» Тому  підлікуватися можна не тільки у Трускавці чи Східниці, а й на подвір’ї у пана Сергія, паралельно вивчаючи нафтову історію. Обласні чиновники вбачають у цьому регіоні Львівщини величезний туристичний потенціал, тому шукають нові способи, аби привабити гостей.  Розвивають туристичні вело- і піші маршрути. «Борислав, Трускавець, Східниця – ті напрацювання, які вже є. Ми доповнюємо новими туристичними пропозиціями, новими туристичними продуктами. Це про пішохідний туризм, це про велосипедний туризм. Це те, що дає можливість у майбутньому задіювати ці курорти не лише під час зимового період», - розповідає заступник голови Львівської облдержадміністрації Віталій Загайний. Нафту у Бориславі досі видобувають, але обсяги вже зовсім не ті. Тому саме нафтовою історією збираються приваблювати туристів.

Як доїхати:

Пасажирським потягом або електричкою у напрямку Трускавця. Доїхати до Дрогобича або Трускавця, далі – місцевими маршрутками. Автобусом.  Автобуси Львів-Борислав відправляються із Залізничного вокзалу у Львові кожні 1-1,5 год. Автомобілем. Трасою Київ-Чоп в напрямку Стрия. У Рудниках повернути направо в напрямку Меденич та Дрогобича. В Дрогобичі звернути на Борислав. Відстань – 100 км.

Віра Лабич