Заборонена зброя, яку використовує Росія проти українців: що про неї відомо

Путін планував захопити Україну за три дні, однак кремлівський план бліцкригу вже давно провалився. Українці на своїй землі, і уже 42-й день відважно боронять свою землю від окупантів, і те, що росіяни планували здійснити за тиждень, навіть не наблизилося до здійснення. Зіткнувшись із значним опором України на місцях та після низки військових поразок, Росія все більше покладається на повітряні бомбардування, обстріли міст та цивільного населення з застосуванням заборонених видів боєприпасів. Водночас в ООН наголошують, що застосування такої зброї може бути прирівняне до військових злочинів. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що для Росії не мають взагалі значення конвенції чи правила ведення війни.

«Росія використовує потужну зброю, в тому числі заборонену, після якої цілі міста стоять в руїнах. Ми бачимо, що Волновахи більше немає. Просто немає. Гостомеля майже немає. Деяких міст наших немає. Вони застосовують різні крилаті ракети.  Вони їх застосовували також з різних територій – і з Росії, і з Білорусі. І Білорусь це визнала. Лукашенко ж офіційно сказав, що так, було декілька ракет. Можемо вам передати всі деталі  – де, що і коли вони використовують. Але це відбувається в принципі щоденно. Щоденно вони використовують заборонену зброю», – про це в інтерв’ю 21 березня повідомив Зеленський.

Яку ж саме заборонену зброю Росія використовує у війні проти України – читайте у матеріалі NTA.

Термобарична зброя

Міноборони Росії підтвердило, що застосовує в Україні важкі вогнеметні системи (ТОС-1А), які використовують термобаричні ракети, про це інформує Держспецзв’язку в телеграм-каналі з посиланням на дані британської розвідки. У відеоролику британської розвідки пояснюють, що ТОС-1А – важка вогнеметна система залпового вогню, що використовує ракети з термобаричними боєголовками. Термобарична зброя, яку іноді називають «вакуумними бомбами», використовує кисень із навколишнього повітря для створення високотемпературного вибуху. Її фугасна дія триває довше, ніж у звичайної вибухової речовини. Дія ТОС-1А є руйнівною. Вона може зруйнувати інфраструктуру, завдати значної шкоди внутрішнім органам людини й викликати різки опіки, що призводять до смерті. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch наводить цитату з документа ЦРУ про дію термобаричних боєприпасів:

«Ті, хто перебуває поблизу точки детонації, знищуються. Ті, хто перебуває далі, швидше за все, отримають безліч внутрішніх і, отже, невидимих ​​пошкоджень, включаючи розрив барабанних перетинок, важкі струси мозку, розрив легень та інших внутрішніх органів, а також, можливо, осліпнуть».

Термобарична зброя не є незаконною, але її використання суворо регулюється законом про збройні конфлікти.

«Вона не може використовуватися проти військових цілей, якщо це наражає на небезпеку цивільне населення…На відео видно, що президент Путін використовує ТОС-1А проти України. Якщо президент Путін цілеспрямовано використовує систему ТОС-1А проти цивільного населення, це – нелегально», – йдеться в повідомленні.

Тобто Міжнародних законів, які прямо забороняють їхнє використання, не існує, але якщо країна використовує їх для ураження цивільного населення в населених пунктах, школах або лікарнях, її можуть засудити за військовий злочин відповідно до Гаазьких конвенцій 1899 та 1907 років. Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан заявив, що його суд розслідує можливі військові злочини в Україні.

«Як далеко (президент Росії Володимир Путін) зайде, яку зброю він дозволить застосувати, щоб досягти своєї кінцевої мети, невідомо, але ми бачили використання величезної кількості артилерії. Ми бачили розгортання систем термобаричної артилерії і ми хвилюємося, наскільки широким може бути її застосування», – повідомив сказав міністр оборони Великої Британії Бен Воллес 3 березня під час візиту до союзника по НАТО Естонії.

США використовували таку зброю у В’єтнамі, і  в Афганістані, щоб знищити гірські печери, де ховалися бойовики. Росія використала їх у своїй війні в Чечні в 1999 році і була засуджена Human Rights Watch за це. Повідомляли також, що термобарична зброя російського виробництва використовувалася під час війни в Сирії режимом Башара Асада.

Фосфорні боєприпаси

Увечері 22-го березня російські окупанти застосували заборонені фосфорні боєприпаси над північно-західною околицею Києва. Орієнтовна зона ураження – Гостомель та Ірпінь, повідомив міський голова Ірпеня Олександр Маркушин.

«Використання таких видів зброї військами ворога проти мирного населення є злочином проти людяності та порушенням Женевських конвенцій 1949-го року», – написав Маркушин у телеграм-каналі.

Також вночі з 12 на 13 березня російські окупаційні війська обстріляли Попасну на Луганщині забороненими фосфорними боєприпасами. Голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай заявив, що Росія використовує заборонену зброю. Білий фосфор викликає не просто опіки, а глибокі рани, починаючи від ураження кісток до змертвіння тканин. Додаткові протоколи 1977 року до Женевської конвенції забороняють застосування боєприпасів з білим фосфором, якщо цивільні особи через це наражаються на небезпеку. Фосфорні боєприпаси містять білий фосфор. Під час розриву поширює речовину з температурою горіння понад 800 градусів C на значну територію площею до кількох сотень квадратних метрів. Горіння триває, поки не вигорить увесь фосфор або не припиниться доступ до кисню. Така зброя завдає важчих каліцтв і уражень, ніж інші боєприпаси. Вона заборонена до застосування міжнародним законодавством.

Касетні боєприпаси

Росіяни також використовують і касетні боєприпаси. Українські військові опублікували кадри, на яких видно, що балістичні ракети малої дальності «Іскандер» 9К720 оснащені кластерними боєголовками, що має можливість покривати великі площі за рахунок суббоєприпасів. Сфотографована ракета була збита українською протиповітряною обороною, а її залишки впали у Краматорську на Луганщині. Ймовірно, місто було ціллю збитої ракети. Касетні бойові частини ракет, авіабомб і артилерійських снарядів складаються з сотень вибухонебезпечних малих бойових елементів. Ці елементи розкидаються великою територією. Далеко не всі з них вибухають при ударі. Вони можуть підриватися згодом, при найменшому контакті з такими бойовими елементами. Касетні боєприпаси було заборонено на Дублінській конференції у 2008 році. 111 держав підписали цю угоду, але не Росія. Проте Росія зобов'язана дотримуватися міжнародного гуманітарного права, зокрема, заборони на невибіркові атаки. У розслідуванні Міжнародної групи журналістів Bellingcat повідомляють, що Росія застосовує заборонені касетні боєприпаси у житлових районах міст України, де мешкає мирне населення. Відтак, 25 лютого видно один із таких ударів, де безліч касетних боєприпасів вибухають на великій площі у Харкові. Ця ділянка дороги проходить через житлові квартали у безпосередній близькості від дитячої лікарні.

Район 7 детской больницы на Клочковской,Харьков pic.twitter.com/0tXW5IIIRh

— bichik (@bichikota) February 25, 2022

«Хоча для цієї атаки неможливо встановити напрямок прильоту або сторону, яка завдала удару, це можна зробити для кількох інших ударів, також завданих Харкову. На даний момент, ймовірно, Росія використовує реактивні снаряди з касетними боєприпасами для реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) БМ-27 «Ураган» та БМ-30 «Смерч». Це можна встановити за характерними боєприпасами кожної із цих систем», — додали журналісти.

Вони відзначають, що ці ракети мають касетну бойову частину, в якій знаходяться суббоєприпаси і яка наприкінці польоту відокремлюється від хвостової частини із двигуном. Після розсіювання боєприпасів ракетний двигун і залишки боєголовки продовжують летіти далі траєкторією і часто втикаються в землю.

These remains of rocket motors from BM-30 multiple rocket launcher rockets have been documented in various civilian areas, and considering these are usually associated with cluster munition use it raises concerns of cluster munitions being used by Russia in civilian areas. pic.twitter.com/zNstU53KoQ

— Eliot Higgins (@EliotHiggins) February 25, 2022

Також 4 квітня окупанти обстріляли касетними боєприпасами Миколаїв. Окрім житлових будинків, російські війська обстріляли забороненими боєприпасами: міську лікарню, обласну лікарню, центр профілактичних хвороб, Будинок дитини, 11 дитячих садків, 12 шкіл, 1 ПТУ, 2 філії закладів позашкільної освіти. Загинули 10 дорослих, серед яких дитина, зросла кількість поранених до 61. На відео видно, як снаряд російських окупантів влучає прямо поруч із припаркованими каретами швидкої допомоги. Управління ООН з прав людини вже заявило про наявність достовірних повідомлень щодо застосування Росією касетних боєприпасів в Україні. Від імені ООН було заявлено про «достовірні повідомлення» щодо застосування російськими військами касетних боєприпасів у населених пунктах України, і що «невибіркове застосування такої зброї може бути прирівняне до військових злочинів».

«Широке використання касетних боєприпасів у населених районах несумісне з принципами міжнародного гуманітарного права, що регулюють ведення бойових дій», – заявила журналістам у Женеві прес-секретар Управління ООН з прав людини Ліз Тросселл.

В ООН нагадали російській владі, що спрямовані атаки проти цивільного населення та цивільних об'єктів, а також так звані площадні бомбардування міст та сіл та інші форми невибіркових атак заборонені міжнародним правом і будуть прирівняні до військових злочинів.

Гіперзвукова зброя

Зазначимо, що зранку 19 березня російське Міноборони заявило про перше в історії бойове застосування «гіперзвукової» ракети «Кинджал» проти українських підземних складів у Івано-Франківській області.

«Авіаційним ракетним комплексом «Кинжал» з гіперзвуковими аеробалістичними ракетами було знищено великий підземний склад боєприпасів у населеному пункті Делятин Івано-Франківській області», – йшлося у повідомленні.

Міноборони РФ поширило відео з нібито ударом «Кинджала». Українська армія підтвердила факт удару в тому районі, але не уточнює, якою саме ракетою вдарили росіяни.

«Україна, на жаль, стала полігоном для випробування всього арсеналу ракетного озброєння Росії. Вони застосовують ракети, які летять 2 тис. км, 5,5 тис. км по дальності – це і крилаті ракети, і оперативно-тактичні комплекси «Іскандер», крилаті ракети «Калібр» та інші Х-101, Х-55, Х-555», – розповів у коментарі «Українській правді» речник Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Неузгодженості відео, яке надало Міноборони РФ, побачили одразу. По-перше, на відео видно сніг, а його 18 березня у Делятині не було, що підтверджують місцеві жителі. Жителі навколишніх сіл, де арсенал, який нібито зазнав російської атаки, ніяких потужних вибухів у ті дні не чули.

«Ні вогню, ні диму, ні вирв у селі не видно», – повідомив місцевий житель для УП.

Незрозумілим також є те, як змогли зняти відео атаки на склад, розташований за 350 км від кордону з Білоруссю, де міг бути найближчий російський пункт управління безпілотником. Технічні характеристики навіть передових російських розробок - БПЛА Оріон і Орлан-10 – не дозволяють передавати інформацію в режимі реального часу на такій відстані. Натомість місцевість із відео Міноборони впізнали жителі Харківської області. Пізніше видання The War Zone отримало супутникові знімки, які зробила американська компанія Planet Labs і які підтверджують, що на відео Міністерства оборони Росії показано удар не по великому складу на заході України, а по фермі чи великому курнику на південному сході Харківської області. Зазначимо, що «Кинжал» – авіаційний комплекс із високоточною гіперзвуковою аеробалістичною ракетою. Створено на базі модернізованого далекого винищувача-перехоплювача МіГ-31 – МіГ-31К. Комплекс здатний вражати цілі на дальності понад 2 000 км, долаючи при цьому всі існуючі та розроблювані системи протиповітряної та протиракетної оборони. Ввечері 19 березня  про удар «гіперзвуковими ракетами» повідомили і американські медіа.

«За даними США, Росія використовувала гіперзвукові ракети: американські чиновники підтвердили CNN, що Росія запустила гіперзвукові ракети в Україні, що стало першим відомим застосуванням таких ракет у бойових діях», – йдеться у повідомленні CNN.

Росія застосувала гіперзвукову зброю у війні проти України. Цю інформацію підтвердив президент США Джо Байден.

«Вони щойно запустили гіперзвукову ракету, бо це єдине, що вони можуть протягнути з абсолютною певністю», –  заявив Байден, на зустрічі з керівниками американських енергокомпаній 21 березня.

Також він зазначив, що «використання цієї зброї має наслідки, але має ту саму боєголовку, як і інші ракети, що запускаються».

«Різниці немає, крім того, що її практично неможливо зупинити. Є причина, чому вони її використовують», –  повідомив Байден.

В британській розвідці зазначають, що можливе застосування ракети «Кінжал», можливо, є спробою Росії відволікти увагу від нестачі просування російської воєнної кампанії.

«Застосування «Кінжал» ймовірно не матиме істотного впливу на російську кампанію в Україні», – повідомили в британській розвідці.

Latest Defence Intelligence update on the situation in Ukraine - 21 March 2022

Find out more about the UK government's response: https://t.co/uzFLpim2nq 🇺🇦 #StandWithUkraine pic.twitter.com/d1j6tdCLIJ — Ministry of Defence 🇬🇧 (@DefenceHQ) March 21, 2022

Видання цитує експерта Центру міжнародних досліджень США Марка Канціана, який вказує, що перевага гіперзвукової зброї в тому, що вона може ухилятись від систем протиповітряної оборони, однак зазначає, що таких систем протиповітряної оборони Україна не має. Російський експерт Павел Фельгенгауер в коментарі Euronews припускає – хоча використання ракети «Кінжал» не змінює ситуацію на полі бою, воно дає психологічну перевагу «в плані психологічної пропаганди, щоб всіх залякати».

«Навіть якщо «Кинджал» справді використали, ми повинні розглядати це як одиничний момент, оскільки в Росії немає багато цих ракет», – вважає Домініка Кунертова з Центру досліджень безпеки в Цюріху.

Також вона зазначає, що це сигнал для Заходу, тому що Путін роздратований тим, що Захід наважується передавати стільки зброї Україні.

Скільки  ще «прилітатиме»

Влада країни-окупанта перевела підприємства ВПК на 24-годинний режим роботи, адже стратегічні завдання російських військ розгромити угрупування ЗСУ, вийти на адміністративні кордони Донецької і Луганської областей і встановити контроль над лівобережною Україною залишаються невиконаними.

«У зв’язку з витратою майже всього боєзапасу ракет і деяких видів боєприпасів військово-політичним керівництвом прийнято рішення про переведення підприємств російського військово-промислового комплексу, що залучені до виробництва КРМБ "Калібр" та боєприпасів до РСЗВ “Смерч”, на цілодобовий режим роботи», – зазначили в Генштабі.

Російська армія станом на 24 березня запустила більше 1,2 тисячі ракет по цілях в Україні, повідомив ABC News  представник Пентагону. При цьому в Міноборони вважають, що переважна більшість ракет класу «земля-повітря» і крилатих ракет ще не використано. Американський чиновник розповів, що російські збройні сили найменше використовують крилаті ракети із запуском у повітрі, але у них все ще є «більше 50% того, що вони зібрали для вторгнення».

«У них все ще є значна кількість крилатих ракет наземного запуску, балістичні ракети малої дальності та балістичні ракети середньої дальності», – повідомили в Пентагоні.

Також представник Пентагону розповів CNN, що Росія зіштовхнулася з нестачею високоточних ракет. Деякі з них не запускаються, не потрапляють у ціль або не вибухають під час контакту. Росія в ході військових дій в Україні зіткнулася з тим, що витратила значно більшу кількість авіаційних, крилатих і тактичних ракет, ніж припускала спочатку. Це змусило Москву звернутися до старих, ще радянських запасів озброєння, яке менш точне та ефективне, повідомило Міністерство оборони Британії в твіттері.

«Враховуючи затримки в досягненні своїх цілей і нездатність контролювати повітряний простір України, Росія, ймовірно, витратила набагато більше авіаційного озброєння, ніж планувалося спочатку. Отже, Росія, ймовірно, вдається до використання більш старої, менш точної зброї, яка менш ефективна у військовому плані та з більшою ймовірністю призведе до жертв серед цивільного населення» –  йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що 26 березня, російські війська запустили рекордну кількість ракет по Україні – мінімум 70. Більшість з них збила українська ППО. Як повідомляє The Insider, Росія здійснювала обстріл в тому числі по території, що знаходиться в безпосередній близькості від кордону Польщі, де перебував з візитом президент США Джо Байден. Лілія Чміль