Два фронти на кордонах. Яку роль відводять Україні в геополітичних ігрищах Путіна

Москва затіяла нові провокації в Європі, одну з яких реалізовує самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко. У цьому експерти вбачають елементи масштабнішої спецоперації, де нашій країні так звані технологи гібридної війни відвели певну роль. Яку саме, поки що не зрозуміло.

Постійний тиск на Україну

Поки українська влада до ос раннього часу не зважала (принаймні на офіційному рівні) на російську активність поблизу українського кордону, Захід уже вкотре попередив Україну про «високу ймовірність» вторгнення Росії цієї зими. Як стверджує авторитетне видання Financial Times, Росія знову спробує дестабілізувати Україну. Висновки західних розвідок засновані не тільки на інформації про нарощування військ РФ на кордоні, а й на власній додатковій інформації про наміри Володимира Путіна. Заступниця голови Міністерства оборони Ганна Маляр теж підтвердила, що США та європейські країни «підкреслюють високу ймовірність дестабілізації ситуації в Україні цієї зими». За її словами, інформація військової розвідки України «збігається» з інформацією країн-партнерів. За оцінками начальника військової розвідки України Кирила Буданова, Росія розгорнула на півночі, сході та півдні поблизу України та на захоплених територіях до 114 тисяч військовослужбовців, в тому числі близько 92 тисячі солдатів сухопутних військ. Він наголосив, що російська армія «демонстративно залишила танки, бойові машини та реактивні системи біля нашого кордону» після великомасштабних спільних військових навчань з Білоруссю у вересні. Анонімний європейський чиновник сказав Financial Times, що навіть якщо Росія не вторгнеться знову, «постійний тиск з боку Росії максимально ускладнюватиме розвиток і зміцнення України як держави».

Російський шантаж

Політичний експерт Андрій Смолій назвав ситуацію в Східній Європі дуже напруженою. При цьому з кожним днем вона загострюється ще більше.

«Відповідей і чітких сигналів немає. Реакція багатьох основних гравців аморфна. І це дозволяє Путіну далі шантажувати, нарощувати сили та влаштовувати бійню. Влада Зеленського традиційно мовчить», – проаналізував він те, що відбувається.

Експерт нагадав, що протягом двох тижнів, коли вся західна преса говорила про накопичення російських військ, спочатку Данілов, а потім прес-секретар Нікіфоров казали, що «це все брехня», «нічого немає». А виявилося з точністю до навпаки.

«Я не можу говорити докладно про результати наших розвідувальних даних, але ми бачимо збільшення напруги. Ми повинні залишатися реалістами та розуміти, з якими викликами ми стикаємося. Ми бачимо величезне збільшення військової сили біля України», – визнав і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

«Українська влада чомусь довго не погоджувалася із заявами американських медіа, що Росія стягує додаткові сили до українських кордонів, – зауважив у коментарі NTA політичний експерт Петро Запотічний. – Але врешті-решт довелося все ж визнати те, що Росія постійно утримує потужне наступальне угруповання біля наших кордонів».

На його думку, про агресивні плани російського керівництва українському керівництву відомо. І це не обов’язково будуть військові наступальні дії. Хоча і їх не варто виключати.

«Швидше в контексті нинішнього загострення з мігрантами, а воно, вочевидь, триватиме, кожну нашу внутрішню проблему російські медіа та проросійські рупори роздуватимуть до рівня глобальної катастрофи, впливаючи на громадську думку в Україні», – зробив висновок Петро Запотічний.

Робити все, щоби світ не мовчав

«Ще один «фронт», який вплине на нас, – це Польща, – додав Андрій Смолій. – Там озброєні білоруські (читайте російські) силовики прибувають до польсько-білоруського кордону поблизу пропускного пункту Кузніца. Яка гарантія, що таке ж саме не готується на українсько-білоруському кордоні?».

Він також нагадав, що Лукашенко попросив Росію розмістити свої «Іскандери» вздовж кордону, в тому числі й українського. Все це свідчить про те, що Україні треба бути готовою до розвитку будь яких подій. Андрій Смолій бачить такі кроки для того, щоби зарадити цій ситуації:

«Політично влада мала би робити все, щоби світ не мовчав. Говорити з усіма. Підтримувати Польщу та Литву. Військово бути готовими до розвитку подій як на білоруському кордоні, так і на всьому кордоні з РФ. Інформаційно – замість кварталів та нікчемного каналу «Дом» пояснювати людям, говорити про ситуацію, інформувати світ. Але чи здатна це все робити влада Зеленського? Впевнений що ні. Тому робити доведеться це нам з вами».

Заспокоювання від МВС

Директор департаменту комунікацій МВС України Артем Шевченко вирішив заспокоїти наелектризоване суспільство та запевнив, що між Україною та Білоруссю діє угода про реадмісію з минулого року.

«Це означає, що нелегальних мігрантів, які потрапили на їхню чи нашу територію з їхнього чи нашого боку можуть і повинні видворити назад. І та сторона, з якої вони прийшли, зобов’язана їх прийняти», – пояснив він.

Артем Шевченко наголосив, що перед запланованим у Мінську та Москві початком нинішньої міграційної кризи з Польщею і Литвою Білорусь вийшла з такої ж угоди з ЄС, проголосувавши окремий закон у своєму парламенті.

«Поки що принаймні зберігається юридична основа для недопущення на українському кордоні з Білоруссю такої ж ситуації, як у Польщі. Але готуватися треба все одно», – зазначив директор департаменту комунікацій МВС.

За його словами, Державна прикордонна служба та МВС України вже мають успішний досвід подібного стримування на кордоні з цього напрямку, хоча й значно меншої групи людей. Зокрема, у вересні 2020-го року до тисячі прочан-хасидів хотіли потрапити в Україну з Білорусі на Чернігівщині через напрямок на пунктах пропуску Нова Гута – Нові Яриловичі, попри введенні карантинні обмеження на єврейський новий рік в Умані. Але вони тоді не намагалися прориватися лісами, їх не підганяли вперед білоруські прикордонники, які є у складі КДБ Білорусі, тож після декількох днів безуспішного таборування на трасі, вони повернулися геть.

«Але кордон і на півночі, і на сході все одно треба терміново будувати і виділяти на це ресурси. Протяжність 10-ти найнебезпечніших ділянок для масового перетину нелегалами з півночі – 270 км з усього 1 084-кілометрового кордону з Білоруссю. Щоби закрити ці 270 км бодай найпростішим інженерним загородженням – спіральними колючим дротом «Єгоза» – треба 189 млн. грн. А все повне інженерне облаштування (рів, антивандальний паркан, вежі спостереження та рокадна дорога) – 7 мільярдів гривень», – підсумував Артем Шевченко.

В очікуванні штурму

А тим часом на білорусько-польському кордоні перебувають в очікуванні нових штурмів від мігрантів. Біженці, швидше за все, знову спробують прорватися на польську територію. Сьогодні вдень дві тисячі людей вийшли на білоруський КПП «Брузгі», Польща готується придушити можливий штурм. Перед тим, як вийти на КПП, мігранти влаштували тисняву і зламали частину паркану на білоруському боці. Колона розтягнулася приблизно на кілометр. У натовпі – багато дітей та жінок. За оцінками заступника міністра внутрішніх справ Мацея Васяка, мова йде про тисячі мігрантів. Він припускає, що незабаром вони підуть на штурм, але запевнив, що польська сторона готова до всіх сценаріїв. У відповідь на загострення ситуації поляки підігнали водомет і піднімають у повітря гелікоптери. На кордоні з білоруського боку почули стрілянину з автоматів. Міністерство оборони Польщі вважає, що це чергові провокації білоруських силовиків, які стріляють холостими патронами. Під вечір прикордонний комітет Білорусі дозволив біженцям збудувати табір прямо на території контрольно-пропускного пункту «Брузги – Кузніца». Про це у твітері повідомив опозиційний білоруський журналіст Тадеуш Гічан.

The migrants behave very peacefully. Instead of storming the border (as the Belarusian authorities would probably like them to do), they start pitching tents right at the border crossing. In this case they become a much bigger problem for Belarus, which lives off transit. pic.twitter.com/I5kydPEDXq

— Tadeusz Giczan (@TadeuszGiczan) November 15, 2021

За його словами, мігранти поводяться дуже мирно. І замість штурму кордону, до якого їх підштовхувала влада Білорусі, вони розпочинають ставити намети прямо на прикордонному переході.

«У цьому випадку вони стають набагато більшою проблемою для Білорусі, яка живе за рахунок транзиту», – зробив висновок журналіст.

Ті мігранти, яким не вистачило наметів – укладаються на каремати та ковдри прямо на асфальті та тротуарній плитці, якою викладено територію КПП. Але інші джерела з-під кордону швидше називають такий спокій мігрантів певним затишшям перед бурею…

Віталій Павлишин