Добре, але не ідеально. Підсумки саміту НАТО у Вільнюсі для України

У Вільнюсі закінчився дводенний саміт НАТО. Перед ним Україна сподівалася на нові пакети допомоги, чіткі безпекові гарантії та запрошення України до Альянсу. У підсумку – отримала нову зброю, програму тренування пілотів на F-16, Раду Україна – НАТО та скасування Плану дій щодо членства (ПДЧ) перед вступом в Альянс. Але обійшлося без запрошення. Президент України Володимир Зеленський назвав це «хорошими» підсумками, але якби ще й запрошення до НАТО – «вони були би ідеальними.

Скасування ПДЧ

У квітні начебто всі члени Альянсу погоджувалися, щоб Україна приєдналася до НАТО. За три дні до початку саміту у Вільнюсі казали вже про 23 країни, що офіційно це підтвердили. Проти виступали, зокрема, Німеччина, Угорщина та США. Джо Байден так і заявив:

«Україна ще не готова до вступу».

На саміті у Вільнюсі нічого не змінилося. Тож за підсумками заходу Україна не отримала запрошення до вступу. Єнс Столтенберг повідомив, що це станеться, коли «погодяться всі союзники, а Україна виконає умови», проте не зміг пояснити журналістам, про які саме умови йдеться. Таке рішення розкритикував Володимир Зеленський:

«Безпрецедентно й абсурдно – коли немає жодних часових рамок і для запрошення, і для членства України; і коли натомість додається якесь дивне формулювання про «умови» навіть для запрошення України».

На думку президента України таке рішення, а точніше його відсутність – це «можливість торгуватися членством України в НАТО у переговорах із Росією». Проте, країни НАТО погодили перелік кроків, які мають наблизити Україну до Альянсу.

«Це змінить шлях членства України в НАТО з двоетапного процесу на одноетапний. Ми надамо запрошення Україні приєднатися до НАТО, коли союзники погодяться, що умови виконані. Це рішуче єдине послання членів Альянсу на вашому шляху до членства НАТО. Ми повинні переконатися, коли війна закінчиться, з’являться надійні домовленості щодо безпеки України, щоб історія не повторилася», – заявив Столтенберг.

Узгоджений пакет складається з трьох частин:

• багаторічна програма практичної допомоги;
• створення Ради Україна – НАТО;
• скасування вимоги щодо плану дій щодо членства (ПДЧ).

Рада Україна – НАТО

Цей орган має запрацювати замість Комісії Україна – НАТО – консультаційного форуму на рівні міністрів та військового керівництва країн-членів Альянсу й України, який працює з 1997-го року, проте збирався не часто. Цю раду створили для політичного діалогу, взаємодії, співробітництва та євроатлантичних прагнень України до членства в НАТО. Одна з головних відмінностей Раді від Комісії – у ній і НАТО, і Україна посідають місце як рівноправні члени.

«Ми зустрічаємося на рівних. Це не зустріч 31-го союзника з партнером. Ми можемо зустрічатися на рівні очільників держав і урядів, можемо зустрічатися на рівні міністрів оборони, послів, на військовому рівні, за участю наших начальників Генштабів та інших експертів, створювати групи. Отже, це набагато сильніша та важливіша політична структура, ніж просто партнерство. І це один із кроків, які ми робимо на шляху до членства», – заявив Столтенберг.

За його прогнозами, Київ зможе брати участь в ухваленні рішень Альянсу. Перше засідання Ради відбулося на саміті 12-го липня.

Гарантії безпеки

«Ми розуміємо, чому дехто хвилюється щодо членства України в НАТО. Ніхто не хоче, щоби була війна», – сказав на саміті Володимир Зеленський.

На заході президент України заявив, що країна має отримати гарантії безпеки від членів Альянсу, які стануть своєрідною «парасолькою» для країни та про такі гарантії Україна матиме окремі домовленості з кожною країною НАТО, хоча «найкращі гарантії безпеки для України – це вступ до НАТО». На другий день саміту країни G7 погодили «Спільну декларацію про підтримку України». Документ відкритий для підписання будь-якими країнами. Серед компонентів гарантій безпеки – постачання зброї, співпраця в галузі розвідки та кібербезпеки, допомога українській економіці й енергетиці, підтримка у притягненні Росії до відповідальності. Також у декларації йдеться, що наступним кроком стануть двосторонні безпекові угоди між Україною й окремими країнами. Речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков уже відреагував – заявив, що намір «Великої сімки» надати гарантії безпеки Україні є «помилковим і небезпечним», бо так країни «сімки» зазіхають на безпеку Росії.

Зброя для України

На саміті декілька країн-членів НАТО оголосили про нову військову допомогу Україні.

«Вона дозволить перейти від обладнання та стандартів радянської доби до обладнання та стандартів НАТО та зробить ЗСУ оперативно сумісними», – заявив Єнс Столтенберг.

Одне з головних досягнень України у Вільнюсі – коаліція з навчання українських пілотів на літаках F-16, яку створили під час саміту. До неї увійшли 11 країн. Також Німеччина виділила Україні новий пакет військової допомоги на 700 мільйонів євро. У нього зокрема увійдуть зенітні ракетні комплекси Patriot, танки Leopard і бойові машини піхоти Marder. Франція надасть ракети великої дальності SCALP та інженерне обладнання для розмінування. Австралія – ще 30 машин Bushmaster. Норвегія поставить дві системи NASAMS і тисячу безпілотників Black Hornet, а Велика Британія надасть пакет підтримки на 65 мільйонів доларів для ремонту обладнання та створення військового реабілітаційного центру. Щодо постачання американських далекобійних ракет АТАСМS, то Зеленський після саміту заявив, що наразі «не знає», коли Україна їх отримає:

«Ми розпочали розмову про касетні боєприпаси, і я вдячний, що є таке рішення, бо Росія використовує їх, а у нас такої зброї немає. Тому почекайте з АТАСМS, не все відразу».

Інші теми саміту

Лідери країн-членів НАТО підтвердили відданість політиці відкритих дверей НАТО та заявили, що «з нетерпінням чекають» можливості привітати Швецію як члена Альянсу. За день до саміту Столтенберг повідомив, що президент Туреччини Ердоган усе ж погодився підтримати заявку Швеції на вступ до НАТО. Також, як зазначило Суспільне, країни-члени НАТО засудили зближення Китаю та Росію, закликали китайців як постійного члена Радбезу ООН «засудити загарбницьку війну Росії проти України», наголосили, що підтримують територіальну цілісність і суверенітет Боснії та Герцеговини, Грузії та Молдови, а також підтвердили відданість подальшій діяльності НАТО в Косові.

Заяви Зеленського

Після саміту Володимир Зеленський зробив декілька заяв на пресконференції.

«Українська делегація повертається зі значною безпековою перемогою для війська, країни, наших людей і дітей. Для нас очевидно, що це абсолютно нові безпекові можливості. Всім хто зробив їх можливими, – дякую. Дякую вам колеги, дякую Литві та Єнсу Столтенбергу», – сказав президент України.

Зеленський також додав, що «підтримка України не буде зменшуватися, принаймні так сказали партнери», та що членство України в НАТО все ж не має стати аргументом у ймовірних перемовинах із Росією:

«Я впевнений, що зрадницької позиції від Байдена і Шольца не буде. Але при цьому я повинен сказати, що ми ніколи не обміняємо будь-який статус на будь-які наші території. Навіть якщо це буде одне село, в якому живе один дід – ми не віддамо наші території, ніколи не будемо міняти на будь-який заморожений конфлікт. Цього ніколи не буде. Мою позицію чітко знають наші партнери».