Реклама
НТАСуспільство#Живий_Герой. Тричі влучив у ціль і став стрільцем. Як воїн із поганим зором здійснив мрію

#Живий_Герой. Тричі влучив у ціль і став стрільцем. Як воїн із поганим зором здійснив мрію

СУСПІЛЬСТВО
#Живий_Герой. Тричі влучив у ціль і став стрільцем. Як воїн із поганим зором здійснив мрію
Реклама

Стрункий худорлявий боєць Дмитро у складі мотопіхотного батальйону вже третій рік. Каже, що служба у війську - його давня дитяча мрія, яка нарешті здійснилась. Понад те, навіть проблеми із зором не завадили йому стати влучним стрільцем.  NTA продовжує серію розповідей #Живий_Герой про наших військових.

В армію не по гроші ходять

Він без вагань залишив посаду менеджера з продажу комп'ютерної техніки та пішов до війська. На цій посаді він досяг неабияких висот, а його зарплатня на той час мало не вдвічі перевищувала грошове забезпечення солдата. "В армію не по гроші ходять", - зазначає Дмитро. Він з дитинства мріяв бути захисником України. На жаль, невелика вроджена проблема із зором не давала йому можливостей зробити це через строкову службу. Але Дмитро знайшов вихід.  Так, у 2018-му, коли по всім областям України почали створюватись бригади територіальної оборони, записався до одного з батальйонів. Він не пропускав жодних зборів та охоче тренувався. Нарешті настав час, коли Дмитро зрозумів: пора йти до війська.

Поклав усі три точно в ціль

Представник військової частини, поглянувши на нього з недовірою, сказав: "Ну, не знаю... Ось тобі три патрони, якщо влучиш в мішень хоча б одним - візьму". Дмитро всміхнувся і... поклав усі три точно в ціль. Так він отримав посаду стрільця.
Таємно від усіх друзів, рідних та близьких  оформив у військкоматі всі необхідні документи. І тоді вже з автобуса подзвонив батькові. Дмитро згадує, що батько  довго сварився, зрештою кинув слухавку. Однак, за кілька хвилин передзвонив та перепросив сина.
"Пробач синку... То я від хвилювання за тебе. Ти ж моя дитина... Не подумай, ніби я тобі заборонити хочу, ні. Ти правий. Це шлях справжнього чоловіка, і я пишаюсь, що ти вже до нього доріс..." , - сказав батько Дмитра.
Сьогодні худорлявого та усміхненого Дмитра можна зустріти на крутих пагорбах Луганщини поблизу річки Сіверський Донець.
"Мені  завжди щастить на хороших людей: на яку позицію не прийду - всі такі класні!" - розповідає Дмитро.
Зазначимо, що вдома на захисника України чекають мама й тато, дружина з маленькою донечкою, родичі й друзі.
"Дорогі мої, я всіх вас дуже-дуже люблю... Я повернуся, і ми таке свято зробимо! Але зараз я мушу бути тут, захищати вас. Ви ж розумієте... Хтось має це робити, і зараз моя черга бути на варті. Щоб у вас там, вдома, був мир - ми мусимо бути тут", - говорить з тремтіння в голосі про своїх найдорожчих Дмитро.
За матеріалами Facebook сторінки "Операція об'єднаних сил"  та  ОТУ "Північ"
Реклама
Реклама
Реклама