#Живий_Герой. Офіцеру Юлію "Цезару" трохи більше 20-ти, а він уже «нюхнув пороху» на війні

Юліан – офіцер ЗСУ. І хоча йому лише трохи більше 20 років, вже чотири місяці він виконує обов’язки в районі проведення ООС, командуючи взводом. NTA продовжує серію розповідей #Живий_Герой про наших військових.

Мріяв стати військовим з дитинства

Попри те, що в родині ніхто не носив офіцерські погони, хлопець з дитинства мріяв стати військовим.

«Як би це не звучало банально, але коли в школі і в садочку всі малювали квіточки та тваринок, я вимальовував танки та літаки», - ділиться спогадами офіцер.

І зазначає, що не останнім фактором у виборі майбутньої професії стала і війна на сході країни.

«Влітку 2014 року мені було 14. Пам’ятаю, я відпочивав у батька в селі і ми разом бачили по телебаченню, як Донбасом ступає «руський мир». Я тоді намагався зрозуміти, як це воно – бути 14-річним підлітком, який потрапив в колотнечу під назвою війна. Тоді я вже остаточно визначився з майбутнім», – розповів офіцер.

Коли Юліан з однокласниками святкували випускний, всі знали, що хлопець їде до Львова вступати до військового вишу. Він зауважує, що його улюбленими предметами під час навчання стали вогнева підготовка та загальна тактика.

Офіцерське звання

Улітку цього року Юліан закінчив факультет бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та отримав перше офіцерське звання. Посаду прийняв Юлій вже на фронті, адже бригада на момент його прибуття в підрозділ виконувала бойове завдання в районі проведення ООС.

«Кожен офіцер-випускник в наш час повинен «нюхнути пороху»

За рейтингом у навчанні офіцер опинився в числі тих, хто має право обрати майбутнє місце служби самостійно. І він обрав Окрему механізовану бригаду «Холодний яр».

«Я навмисно обирав бойову бригаду, оскільки вважаю, що кожен офіцер-випускник в наш час повинен «нюхнути пороху»,- ділиться думками військовий.

«Вмію, знаю, зможу». Позивний «Цезар»

На Донбасі на Юлія чекало чергове випробування - потрібно було завоювати авторитет серед підлеглих, які іноді були старші за нього в два рази та провели на війні не один рік...

«Тут мене виручили знання з вогневої підготовки та тактики, які я отримав в Академії. Звісно, спочатку на мене дивилися як на дитину, але коли розпочалися якійсь заняття, я надавав нову інформацію, те, про що хлопці не чули. Крім того, я намагався вникнути в проблеми кожного, десь допомогти, десь підтримати, десь відстоював свою позицію, як керівника. Згодом довів, що я вмію, знаю, зможу», - розповів офіцер.

Через вміння будувати відносини та дипломатичність характеру, а також ім’я, яке носив відомий полководець, нещодавно побратими дали молодому офіцеру позивний «Цезар». Мріє обійняти батька та бабусю Зараз Юліан, як і всі бійці бригади, чекає на повернення додому. Мріє обійняти батька, який неймовірно пишається сином, та бабусю, яка навіть не знає, що онук знаходиться на фронті... За матеріалами фейсбук-сторінки "Операція об’єднаних сил".