Журналісти та політв'язні в обмін на кілерів, шпигунів та злодіїв. Кого на кого поміняли в межах обміну

Про деталі обміну та прізвища тих, кого обміняли, повідомило Радіо Свобода.

Росія та Білорусь з одного боку, а США, Німеччина, Словенія та Велика Британія з іншого – здійснили обмін ув’язненими. Росія передала 16 політв’язнів, серед них журналіст Wall Street Journal Еван Гершкович, та американський морський піхотинець Пол Вілан, а також журналістка Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашева.

Турецьке управління розвідки координувало обмін, який відбувся у другій половині дня в аеропорту Анкари. Обміняли 24 ув'язнених. Восьмеро із них, а також двоє дітей подружньої пари, яка стала учасниками обміну, повернулися в Росію. Найбільша група з тих, кого віддали Росії - співробітники російських спецслужб, затриманих і засуджених за різні злочини на Заході. Центральна фігура серед тих, кого повернула Росія - кілер Вадім Красіков. Відео із теплими обіймами його і кремлівського диктатора облетіли соцмережі. Вадім Красіков був засуджений у 2021 році за звинуваченням у вбивстві колишнього чеченського польового командира, на той момент громадянина Грузії, який шукав притулку в Німеччині, Зелімхана Хангошвілі, якого застрелили у Берліні 23 серпня 2019 року. Суд встановив, що росіянин діяв на замовлення Москви. Замовники хотіли помститися Хангошвілі за участь у минулих конфліктах з Росією. Красіков неодноразово фігурував у списках на обмін, проте жодного разу не був затверджений. Максим Марченко - засуджений в США до трьох років позбавлення волі за участь у закупівлі для кінцевих користувачів у Росії OLED-мікродисплеїв, які застосовуються в оптичних прицілах, окулярах нічного бачення, тепловізорної оптики та інших системах озброєння. А також за контрабанду, шахрайство та відмивання грошей.

52-річний Марченко проживав у Гонконгу і керував кількома компаніями, що там базуються, включаючи Alice Components, Neway і RG Solutions. Продукція закуповувалась для цих підставних компаній, щоб приховати від американських фірм, що товари призначалися для Росії.

Росіянина Владіслава Клюшина засудили в США до дев'яти років позбавлення волі за злочинні змови, шахрайство із застосуванням електронних засобів та шахрайстві з цінними паперами. Стверджувалося, що росіянин і його спільники зламали комп'ютери фірм Donnelley Financial і Toppan Merrill, через які акціонерні компанії подають закриті фінансові звіти в федеральну Комісію з цінних паперів і бірж. Використовуючи ці конфіденційні звіти, вони грали на курсі акцій і таким чином збагатилися на десятки мільйонів доларів.

Клюшин – засновник компанії «М13», яка розробила систему моніторингу блогів та ЗМІ «Катюша», якою користуються адміністрація президента Росії та російське міністерство оборони.

Подружжя Артем та Ганна Дульцева було засуджено у Словенії до року та семи місяців позбавлення волі за шпигунство. Пара приїхала до Словенії із двома дітьми, у них були паспорти Аргентини на імена Людвіга Гіша та Марії Рози Майєр Муньос. Іншого учасника обміну - Павла Рубцова - Польща затримала 27 лютого 2022 року на польсько-українському кордоні і звинуватила у шпигунстві на користь Росії. Він представлявся іспанським журналістом Пабло Гонсалесом. Гонсалес-Рубцов, вочевидь, так само працював на ГРУ і збирав інформацію про російську опозицію за кордоном, зокрема, стежив за оточенням Жанни Нємцової. На відміну від інших, Рубцов формально не був засуджений владою Польщі. Наступний учасник обміну - Михайло Мікушин із Норвегії. Мікушин жив у Канаді під ім'ям Жозе Ассіс Джаммарія, вивчаючи там питання арктичної безпеки та геополітики в Університеті Калгарі. У 2021 році він приїхав до Арктичного університету Норвегії в Тромсе. Заарештували його спецслужби Норвегії 2022 року, але, як написала норвезька преса, тільки після року тримання під вартою, протягом якого той мовчав, "Жозе" визнав, що він народився не в Бразилії і що він є громадянином Росії. Вважається, що Мікушин - полковник ГРУ.