Зараз вже ми можемо планувати котли на півдні. Генерал Маломуж про нові тактики і наступ

Завдяки потужній роботі розвідки, спецслужб як українських, так і інших країн, що діляться інформацією, Україна володіє достатньою інформацією, щоб знати про плани росіяни і, відповідно, планувати свої дії. Понад те, вже зараз час почати думати не лише про оборонні заходи, а й планувати масштабні наступальні операції. В ефірі проєкту "Говорить Великий Львів" на NTA генерал української армії, керівник зовнішньої розвідки України у 2005-2010 роках Микола Маломуж змалював перспективи дій для українського війська. Передусім, він окреслив нинішні цілі Росії. За його словами, зараз на Донбасі діють і спеціалізовані підрозділи ворога, і найманці, і мобілізовані. Кинуті всі, щоб "зафіксувати "перемогу" на Донеччині та Луганщині і перейти до південних регіонів". Далі планують проводити референдуми і створювати федеральні округи.  Наступний крок - якщо отримають додаткові резерви, можливо, через проведення військової мобілізації та оголошення воєнного стану - почати широкомасштабні операції на інші частини України.

"Про всі ці плани ми знаємо завдяки роботі наших спецслужб, можливостям радіорозвідки, агентурної розвідки і так далі. При чому і розвідок інших країн. Понад те, багатьма даними щодо плану дій на полі бою, переміщення ворога володіємо майже у режимі онлайн. Саме тому зараз можемо планувати свої операції", - говорить Микола Маломуж.

Як приклад вдало зірваних задумів Росії навів Сєвєродонецьк, який Росія планувала просто закидати ракетами, потім запустити орду і легко захопити до 1 червня.

"Але ми відпрацювали тактику вуличних боїв, операції з ударів з тилів, спецоперації по окремих секторах. Результат - Росія там дуже заштопорилася і немає перспектив повного захоплення міста. Те саме стосується Лисичанська, створення так званих "казанів". Сьогодні вже ми маємо передумови створення своїх котлів для ворога. Особливо там, де контратакуємо на півдні, на Херсонському напрямку можуть бути оточення", - переконує Микола Маломуж.

Відповів і на запитання, яке цікавить багатьох: як вибивати росіян із захоплених міст - Херсона, Мелітополя. За його словами, тактики є різні, але в цій ситуації стратегія передбачає і проведення планових операцій тилових, і фронтальних, комплексних заходів, щоб створити або оточувальні формати, або на пів оточення, які змусять противника втікати.

"Вони не свої міста захищають. В оточеному місті в Україні у них нема перспектив, окрім смерті чи полону. І вони це знають", - наголосив генерал.

На його переконання, зараз дуже важливо потужно задіяти резерви, які сформували під час мобілізації, навчань і дещо змінити тактику.

"Маємо вийти із суто оборонних заходів, де були певні помилки, але про які говоритимемо після війни... Врешті ми показали, що вміємо боронити державу. Тепер головне питання - а як наступати. Перше - це новітнє озброєння, ракетні комплекси. Вони важливі, бо маємо чимось діставати до "Градів", до "Ураганів", до всіх російських далекобійних засобів. Якщо будемо мати американські, британські комплекси на 60-70-80 кілометрів, то зможемо легко знецінювати всі ракетні комплекси ворога, що б'ють на лінії фронту. Також потрібні нові протиракетні, протиавіаційні, радіолокаційні комплекси. Також мають бути навчання і підготовка до проведення масштабних операцій", - наголосив він.

Нові форми взаємодії

На думку Миколи Маломужа, сьогодні потрібно переходити до нових форм взаємодії з підкріпленням новою технікою. За його словами, Росія воює на рівні третього покоління, а ми маємо діяти на рівні четвертого, а подекуди й шостого порядку.

"У цьому буде наша перевага. Навіть над кількістю ворога. Масштабний наступ передбачає абсолютну взаємодію між всіма видами війська. Наприклад, наразі ми бачили як українські спеціальні війська діють секторально, але в наступальних операціях їм доведеться діяти в комплексі", - додав він.

Окремо вивів ще один важливий момент для успішного нападу - виробництво матеріальної бази на власних військово-промислових комплексах. Каже, українські "Стугни", "Корсари", "Нептуни" - прекрасні системи, над виробництвом яких заводи повинні працювати цілодобово. Тоді кожен підрозділ отримає достатньо озброєння, бо йтиметься вже не "сотні екземплярів, які нам надають партнери, а тисячі українських".