Захист білоруських утікачів. Чи відкрита Україна для тих, хто шукає притулку

президент України Володимир Зеленський висловив підтримку білорусам.   Більше того, як стверджують ті, хто зараз шукає притулку в Україні, влаштуватися на роботу, знайти житло чи навіть придбати квитки для білоруських біженців – проблема.  Чому так, - про це йшлося на брифінгу «(Не)дружня країна: чи безпечна Україна для білорусів, які вимушені тікати від режиму».  За словами керівниці організації Free Belarus Center Паліни Бродік, українська влада діє неправильно, коли намагається видворити назад до Білорусі громадян, які, навпаки, потребують захисту. «Є дані Державної міграційної служби України, де зазначено, що у 2021 році видворили 16 громадян Білорусі. І це тоді, коли у сусідній країні немає судової системи, відбувається правовий дефолт, досі є смертна кара», - наголосила вона.

Залишився, бо відчував що Білорусь матиме свій Майдан

Розголосу набула справа Олексія Боленкова – білоруського активіста, якого співробітники Нацполіції України і Служби безпеки 21 квітня намагались примусово відправити з України. Його звинуватили у тому, що він є прихильником анархістської ідеології та належить до угруповань «Революційна дія» та «La Revolte», які «підбурюють до повалення державної влади». Свою провину активіст не визнає і розповідає, що не причетний до жодного звинувачення, яке йому висувають. А тим більше до заснування терористичного ліворадикального угруповання «Ревдія». «СБУ та поліція провели обшуки у моїй квартирі, намагались вивезти мене за межі країни. Адвокати оскаржили в суді рішення про депортацію. Однак, Шевченківський райсуд Києва 22 червня відмовив у задоволенні скарги”, - розповів Олексій Боленков. Кілька днів тому, під стінами апеляційного адміністративного суду, що розглядав цю справу, відбулася сутичка. Присутнім на ній був також координатор проєкту  «Без кордонів» Максим Буткевич, який зазначає, що там були присутні “бойовики”. Каже, що йому перепало також, але є люди, які постраждали значно більше.  “До суду прийшли ультраправі та неонацисти, які заблокували вхід до нього та нападали на людей, яких асоціювали своїми опонентами. Це було зворушливе єднання ультраправих організації бойовиків і позиції Служби безпеки України”, - стверджує Буткевич.  Україна - одна з перших країн, куди їдуть громадяни Білорусі. Кількість втікачів зростає пропорційно до кількості появи нових політичних в’язнів у їхній рідній Білорусі росте. Зараз таких там 577 осіб. «В Україні з'явився новий вид активізму - білоруський, який спрямований на захист прав громадян та поліпшення міграційної політики”, - коментує модераторка та координаторка проєктів центру прав людини ZMINA  Людмила Янкіна. До слова, Олексій Боленков проживає в Україні ще з 2014 року – від початку Майдану. Розповідає, що було складно, адже мав проблеми з роботою, грошима.  Та коли  його друг запитав, чому він таки хоче залишитися в Україні,  Олексій відповів: «Я підозрюю, що у Білорусі може бути щось на зразок Майдану і нам треба буде кудись їхати. Тому я готуюся та налагоджую контакти, щоб потім допомогти своїм співгромадянам». 

Як Україна може допомогти білорусам

- розповідає на брифінгу керівниця Free Belarus Center Паліна Бродік. Максим Буткевич зазначає, що громадяни, які приїхали в Україну по захист, змушені перебувати в нерегульованому статусі, адже термін перебування по безвізу у багатьох завершується, а статус біженця обтяжує. «Із довідкою, що посвідчує громадянина Білорусі, статус біженця неможливо нічого зробити: ні влаштуватися на роботу, ні навіть купити квитка. І жити в такому стані людина має досить тривалий час», - констатує він.  На його думку потрібно негайно врегульовувати ці питання на законодавчому рівні. Водночас активісти та волонтери мають спробувати забезпечити білорусів юридичною, психологічною допомогою, щоб людина, яка опинилася в Україні, могла адаптуватися, отримати бодай першу підтримку для життя.  Нагадаємо, минулого року в Білорусі мали відбутися президентські вибори, але завершилися вони самопроголошенням президентом Лукашенка, після чого почались акції та напади на громадян, не одну людину було вбито, а ще 30 тисяч осіб запроторено у місця позбавлення волі, які ж піддалися жорстоким тортурам. Через те, що у Білорусі жити стало просто неможливо, розпочались неодноразові хвилі міграцій в Україну.

 Софія Левко