Загинули на сході і Запоріжжі. Львівщина прощається із п’ятьма захисниками
Сьогодні, 9 листопада, у Львові та області прощаються із п’ятьма захисниками. Це Юрій Демиденко, Юрій Главацький, Василь Гриник та Павло Мазник, які загинули у боях на східному і південному напрямках. Також у Ходорові прощатимуться із 25-річним майором Віталієм Коцовським, який загинув під час трагічного "нагородження" на Запоріжжі. Віталій Коцовський. Мешканець міста Ходорів Стрийського району. Народився 2 лютого 1998 року. У 2019 році підписав контракт із 128-ю гірсько-штурмовою бригадою «Закарпаття». За час проходження служби воїна нагородили орденами ім. Б. Хмельницького ІІІ ступеня та «За особливу службу» ІІІ ступеня; відзнаками командувача об’єднаних сил «Козацький хрест» ІІ ступеня та «Почесною відзнакою батальону». Загинув 3 листопада на Запоріжжі внаслідок ракетного удару росіян по 128-й бригаді. Юрій Демиденко. Народився у місті Потсдам (Німеччина) 13 лютого 1970 року. У 2014 році добровольцем став на захист Батьківщини до лав 81-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Брав участь у боях за Донецький аеропорт. Із 2020 року проходив службу у складі 11-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Початок повномасштабного вторгнення РФ зустрів на передовій. Виконував бойові завдання на Сумщині, згодом – на східному напрямку фронту. За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, указом Президента України воїна відзначили орденом «За мужність» III-го ступеня. Загинув 2 листопада. В захисника залишилися дружина та 14-річний син. Юрій Главацький. Львів’янин. Народився 26 листопада 1975 року. Навчався у Середній загальноосвітній школі №67 міста Львова. Здобув освіту на механіко-технологічному факультеті Національного університету «Львівська політехніка» (сьогодні – Інститут інженерної механіки та транспорту), також закінчив військову кафедру при університеті. Після завершення навчання працював інженером на Львівському локомотиворемонтному заводі. Згодом займався монтажем вікон та дверей, також працював охоронцем на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Був «майстром на всі руки», винятковим столяром та сантехніком. Обожнював котів. У 2014-2015 роках був інструктором військового навчального центру на Львівщині. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 42-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Після проходження навчань виконував бойові завдання на східному напрямку. Загинув 4 листопада. В Юрія Главацького залишилися мама, сестра, швагри, племінники, троє хрещених дітей, цивільна дружина та її батьки. Прощання із воїном Юрієм Главацьким розпочнеться о 08:45 у храмі Вознесіння Господнього УГКЦ в селі Малечковичі (вул. Широка, 81а). Чин похорону Юрія Главацького та Юрія Демиденка розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Юрія Демиденка поховають на Личаківському кладовищі у Львові, а Юрія Главацького – на місцевому кладовищі у Малечковичах Львівської області. Василь Гриник. Мешканець Червоноградського району. Народився в 1980 році. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупанта. Військову службу проходив у вч А 0224. Загинув у бою 2 листопада на Донеччині. Павло Мазник. Мешканець Червоноградського району. Народився у 1987 році. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупанта. Проходив військову службу вч А4447. Загинув у бою 5 листопада на території Запорізької області.
