Загинули на Донеччині та Луганщині. Львівщина прощається із шістьома Героями

Сьогодні, 14-го листопада, Львівщина прощається із шістьома захисниками. Мар’ян Глуховський, Святослав-Любомир Степук, Володимир Кушнір, Іван Ярема, Василь Фафлей, Роман Чорній загинули у бою з окупантами на східному напрямку. Мар’ян Глуховський. Народився 25 травня 1972 року. Уродженець міста Новий Розділ, житель села Оброшине Захисник пішов на війну добровольцем 25 лютого 2022 року. Там був гранатометником 2-го десантного штурмового відділення 2-го штурмового взводу 6-ї штурмової роти Десантно-штурмового батальйону військової частини А0284. Учасник бойових дій, двічі був поранений. Загинув при виконанні бойового завдання 11 листопада біля села Кліщіївка Донецької області (Бахмутський напрямок). У захисника  залишились мати, дружина, донька, сестра, племінники. Львів’янин Святослав-Любомир Степук народився 1-го жовтня 1995-го року Здобув освіту в технічному фаховому коледжі Національного університету «Львівська політехніка» за фахом «телерадіомеханік». Протягом 2015-2017-го років проходив строкову службу у складі спецпідрозділу «Барс» Національної гвардії України. Згодом підписав контракт із 80-ою окремою десантно-штурмовою бригадою Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Виконував бойові завдання у зоні проведення АТО/ООС. Постійно працював над вдосконаленням індивідуальних бойових навичок, адже змалку мріяв про те, щоби стати військовим. Після повернення до цивільного життя працював у продуктовій гуртівні. Перед повномасштабним вторгненням Росії поїхав до Чехії. За два тижні повернувся на Батьківщину та добровільно вступив до лав 80-ої бригади. Боронив державу на найрізноманітніших напрямках: на території Донеччини, Харківщини та Миколаївщини. Декілька разів отримував серйозні поранення, зокрема, під час звільнення Ізюму. Після проходження останнього лікування повернувся на передову, де невдовзі загинув – 11-го листопада. У Святослава-Любомира Степука залишилися дві бабусі, дідусь, мама, сестра з родиною, тітка, дядько, хрещені батьки та друзі дитинства. Львів’янин Володимир Кушнір народився 27-го лютого 1995-го року. Закінчив техніко-економічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка». Після завершення навчання працював у «Львівській ізоляції». Згодом займався торгівлею будівельними матеріалами на гуртівні. Захоплювався рибальством, садівництвом, обожнював проводити вільний час на природі та доглядати за тваринами. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів. Після проходження навчань у Великій Британії виконував бойові завдання на території Харківської та Запорізької областей у складі 13-го окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка 95-ої окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Загинув 9-го листопада. У Володимира Кушніра залишилися мама, тітка, дядько та два двоюрідні брати. Чин похорону Святослава-Любомира Степука і Володимира Кушніра розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі Петра і Павла у Львові, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі. Іван Ярема. Захисник народився  9 липня 1976 року в селі Новошини Журавненської громади. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупанта. 17 вересня внаслідок скиду боєприпасу з ворожого безпілотного літального апарату в районі населеного пункту Шуми Донецької області військовослужбовець отримав поранення. Лікувався у Львові. Перебував на реабілітації у Трускавці, де і помер. Василь Фафлей. Народився 4 травня 1973 року в місті Дрогобич Львівської області. Навчався у Ліцеї №2, згодом в механіко-технологічному коледжі, відтак в Університеті нафти і газу за спеціальністю – технологія машинобудування. Працював захисник в БУ «Укргазбуд» Шебелинське відділення бурових робіт. Був добровольцем. З 1 березня вирушив на бойові позиції. Служив у військовій частині А-3719, був водієм-електриком. Загинув 11 листопада на Луганському напрямку внаслідок стрілецького бою із противником. У Героя залишились мати, дружина, двоє дітей, сестра. Роман Чорній. Народився 26 вересня 2001року. Житель Рудківської громади Самбірського району. Був гранатометником 1-го відділення 2-го взводу спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах) 2-го батальйону спеціального призначення. Загинув 8 листопада під час виконання бойових завдань на території Серебрянського лісництва у районі населеного пункту Діброва Сєвєродонецького району Луганської області.