Загинули на Донеччині та Харківщині. Сьогодні Львівщина прощається із сімома захисниками
Сьогодні, 19 червня, Львівщина прощається із сімома захисниками. Михайло Яцик, Назарій Козимка, Роман Шеремета, Ярослав Баб’як, Андрій Пилипович («Лис»), Андрій Пилипишин, Рубен-Владислав Мхітарян – загинули, захищаючи Україну від російських загарбників.
Михайло Яцик народився 1992 року в селі Бучали Комарнівської громади.
Воїн захищав Україну в складі Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.
Помер 12 червня 2024 року від отриманих травм в бою біля Вовчанська в лікарні міста Харкова. Воїну було 32 роки. У Михайла залишилися мама, дружина, син та рідні.
Назарій Козимка народився 18 квітня 2000 року в селищі Гірник Червоноградської громади.
Був старшим солдатом, оператор відділення радіорозвідки 110 окремої механізованої бригади. Загинув 14 червня під час виконання бойового завдання поблизу села Новоолександрівка на Донеччині. Йому було 24 роки. У скорботі за загиблим рідні та близькі.
Роман Шеремета 19 серпня 1996 року у селі Велика Горожанна Миколаївської громади.
Старший солдат, водій мінометного взводу військової частини А0998. Загинув 15 червня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Часів Яр Донецької області.
Ярослав Баб’як народився 13 травня 1968 року у селі Бистриця Дрогобицької громади.
Навчався майбутній воїн у ЗОШ №16 м.Дрогобича, згодом в професійно-технічному училищі №15, де здобув фах зварювальника.
Проходив військову службу у Східній Німеччині – в НДР.
Згодом, Ярослав Баб’як працював на Дрогобицькому заводі автомобільних кранів.
Із початком повномасштабного вторгнення 2 березня 2022 року був мобілізований у лави ЗСУ. Служив у 24-тій окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Боронив кордони нашої держави у районі Донецької області.
Був стрільцем ІІІ стрілецького відділення І стрілецького взводу І стрілецької роти І стрілецького батальйону військової частини А-0998.
Загинув воїн 15 червня внаслідок артилерійського обстрілу окупантом під час переміщення між позиціями в районі Часів Яр, Донецької області. Захисник отримав поранення несумісні із життям.
У Ярослава Баб’яка залишились: мати, вітчим, дружина, син, племінники та родичі.
Андрій Пилипович («Лис») народився 27 серпня 1969 року. Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №77 м. Львова з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» (тоді – Інститут). Під час навчання впродовж року проходив військову службу в армії на Житомирщині.
Згодом працював у Відкритому акціонерному товаристві «Львівський завод телеграфної апаратури». У 2000 році разом із родиною перебрався до Іспанії. Тут прожив понад 20 років, працював на ремонтно-будівельних і сантехнічних роботах. Добре володів іспанською та польською мовами. У вільний час любив рибалити та ходити на прогулянки з улюбленою собакою.
Напередодні повномасштабного вторгнення повернувся на Батьківщину. Наприкінці травня 2023 року став на захист держави від російських окупантів до лав 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Проходив службу на посаді заступника командира бойової машини.
Загинув 18 травня 2024 року. У Андрія Пилиповича залишилися батьки, дружина, син та сестра.
Андрій Пилипишин народився 5 лютого 1988 року. Львів’янин.
Навчався у Ліцеї №70 Львівської міської ради, згодом вступив до Заставненського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Львівської області.
Після завершення навчання працював на пекарні у Львові. У вільний час захоплювався співом та рибальством, впродовж усього свого життя мріяв працювати у правоохоронний органах. За словами родини, був надзвичайно веселою та позитивною людиною, обожнював жартувати.
Із початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист держави від російських окупантів. Виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності держави на Донеччині у складі 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Загинув 8 червня 2024 року. У Андрія Пилипишина залишилися бабуся, мама, дружина, троє дітей та сестра.
Рубен-Владислав Мхітарян народився 25 серпня 1992 року. Львів’янин.
Навчався у Ліцеї №52 Львівської міської ради. Здобув освіту у Вищому професійному училищі №20 міста Львова.
Після завершення навчання почав займатися будівельно-ремонтними роботами. Спершу працював у Франції, а згодом продовжив займатися ремонтами у Львові. У вільний час захоплювався комп’ютерними технологіями та хіп-хоп музикою.
Із початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист Батьківщини від загарбників. Після завершення вишколу проходив військову службу на посаді бойового медика у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Виконував завдання на території Запорізької і Донецької областей та двічі отримував складне поранення.
Загинув 16 червня 2024 року. У Рубена-Владислава Мхітаряна залишилися батьки, дві сестри та племінниця.
