Загинули на Донеччині, Сумщині та Запоріжжі. Львівщина прощається з п’ятьма захисниками

Сьогодні, 11 квітня, Львівщина прощається із п’ятьма захисниками, які загинули, захищаючи Україну від загарбників. Григорій Гусак народився 29 липня 1971 року. Житель села Дубаневичі Городоцької громади. Попри проблеми зі здоров'ям, воїн з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. Служив в лавах Державної спеціальної служби транспорту, частина Т 0950. Загинув 5 квітня на Сумщині. Володимир Комоняк народився в 1993 році в Трускавці. Служив у лавах ЗСУ на посаді розвідника-гранатометника військової частини А 4030. Загинув 3 квітня під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Водяне Донецької області. Був старшим сином у багатодітній родині. Андрій Сиротич. Родом із села Колодруби Миколаївської громади Здобув вищу освіту на фізичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка у 2011 році. Був активним учасником Революції Гідності. У 2023 році вступив до лав Збройних сил України. Служив у військовій частині А4898. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області. Воїну було 35 років. Дмитро Брильов. Народився 30 червня 1973 року. Львів’янин. Після завершення навчання у школі здобув професійно-технічну освіту у Львові. Проходив військову службу у лавах військ протиповітряної оборони на Львівщині. Згодом займався приватними ремонтними роботами. У вільний час любив майструвати, за словами близьких, Дмитро був надзвичайно доброю людиною та намагався всім допомогти. Із початком повномасштабного вторгнення Росії став на захист Батьківщини від окупантів. Після проходження навчань у Кам’янець-Подільському, обороняв державу на Харківщині у складі 115 окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України. Під час виконання бойових завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, отримав важке поранення. Помер 7 квітня. У Дмитра Брильова залишилися дружина, син, тітка, двоюрідний брат і багато друзів. Сергій Зелінський. Народився 12 травня 2002 року в селі Радівці Хмельницької області. Навчався у Деражнянському ліцеї №1 імені Петра Стрілецького Хмельницької області за спеціальністю «технік-механік». У вільний час займався футболом, брав участь у шкільних змаганнях і хотів стати професійним футболістом. Після навчання в ліцеї його призвали на строкову службу в лавах військової частини А0543 Збройних сил України, де зарекомендував себе як дисциплінований і відповідальний солдат. Під час повномасштабного російського вторгнення боронив Україну в складі військової частини А4355 в лавах 77 окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. У березні 2023 року одружився, мріяв про довге, щасливе сімейне життя.

«Сергій був добрим, компанійським, щирим, відданим, надійним, люблячим і коханим чоловіком, найкращим сином і вірним другом. Він був людиною слова та завжди оточував своїх близьких підтримкою та теплом. Прагнув здобути перемогу! Був відданий своїй справі. Любив життя та понад усе прагнув справедливості», – розповіли його близькі.

під час виконання бойових завдань в результаті штурмових дій в околицях Бахмута на території Донецької області. У Сергія Зелінського залишились дружина, мати, три сестри, брат, дідусь і дві бабусі.