Виявилося, що гімн Росії разюче схожий на фрагмент мелодії Лисенка

Український композитор і піаніст Андрій Бондаренко помітив, що мелодія сучасного гімну Росії (вона ж мелодія гімна совка) дивним чином схожа на… "Епічний фрагмент" українського композитора Миколи Лисенка. Про це йдеться у групі «По той бік новин» у Facebook. «Про те, що росіяни полюбляють піонерити, написано більше ніж дуже багато. Я лише додам невеличкий штрих до портрету. Улюблена багатьма поколіннями росіян мелодія гімну СРСР була спіонерена. А надихнув автора музики радянського гімну... "Епічний фрагмент" Миколи Віталійовича Лисенка», – стверджує Бондаренко. За його словами, Епічний фрагмент op.20 написаний у формі рондо. При цьому епізод має дві частини і в останньому проведенні звучить лише друга його частина у динамізованому вигляді. Ось ця друга частина рефрену і була перероблена автором гімну Алєксандром Алєксандровим у помпезному дусі соцреалістичної епохи. А історія була така. До Бондаренка звернулася викладачка Кропивницького музичного коледжу Марина Долгих. Для курсу української музичної літератури вона шукала запис Епічного фрагменту. Композитор зізнався, що взагалі не знає цього твору, але пообіцяв поцікавитися. Незабаром він дістав ноти, сів за фортепіано і почав грати… «Мої емоції в цей момент важко передати цензурними словами. Звучав гімн СРСР! Мене це настільки вкурвило, що я вирішив неодмінно цей твір вивчити і записати. На щастя літні канікули не забарилися, я мав трохи вільного часу і вуаля, тепер запис у моєму виконанні є на Ютубі!», – розповів піаніст. Краще один раз почути, ніж сто разів прочитати. Судіть самі, ось “Епічний фрагмент» Миколи Лисенка у виконанні пана Бондаренка (таймкод, 50 секунда). Стосовно авторських прав, то музика Лисенка вважається public domain — термін дії авторських прав завершився. Як було в 1936 рік, коли Александров писав гімн, треба з’ясовувати. Можливо “революційна необхідність” була пріоритетнішою. Між тим “Епічний фрагмент” лишається маловідомим. Композитор припускає, що піаністи остерігаються його виконувати з політичних міркувань. «Твір, між тим, дуже навіть концертний, віртуозний, виграшний для молодих піаністів зі спритними пальцями, ним можна блиснути на фортепіанному конкурсі», — каже Бондаренко. Бондаренко звертався до знайомого математика і, каже, той вивів імовірність того, що це простий збіг у 0.0003484942498449.