Втратив ногу, але не віру. Історія прикордонника, який серед перших зустрів ворога

Прикордонника Євгена Кетриша з Харківщини у перший день повномасштабного вторгнення Росії, 24 лютого, важко поранили на сході під час порятунку побратимів. Тоді він втратив ліву ногу. Навіть не одразу зрозумів, що з ним трапилося. Сам надав собі першу допомогу – перев’язав кінцівку. Та чекав. При цьому вже не вірив, що хтось матиме змогу по нього повернутися.

… «У 2014 році почалася війна на Донбасі. Я на той момент служив у Луганському прикордонному загоні. Тож початок війни майже 9 років тому мене зачепив одразу. Потім 7 місяців був у АТО, де кожен вечір нас обстрілювали з боку Росії артилерією. Пізніше по ротації повернувся додому в Харків. Там служив з кінця 2014 по 2022. І от знову - будучи на зміні 24 лютого зустрів війну вдруге», - пригадує Євген Кетриш.

Лікування в Україні та протезування в Польщі

Спершу прикордонник проходив лікування у Харківському шпиталі. Далі - у Дніпрі та Львові. Зараз Євген на  реабілітації після протезування у польському Познані. Разом із ним рідна сестра, яка з дитинства виховувала Євгена. Їхня мама померла, коли майбутньому прикордоннику було лише 9 років.

«Тут мені ніяких операцій не робили, а підбирають протез. Зараз ходжу на навчальному, але обіцяють вже постійний. Де і як я буду його обслуговувати, наразі не незрозуміло. Буду тут ще 3-4 місяці», - розповідає український прикордонник Євген Кетриш.

«Ми тримаємося, стараємося. На цей момент ми трохи більше двох місяців тут перебуваємо. Я постійно з Женею поруч. Женя в госпіталі, а мене поселили в готель», - додає рідна сестра Євгена Наталя Козій.

Колеги по службі говорять про Євгена, як про відповідального військового, лише позитив. Кажуть, були шоковані, коли дізналася, що під час наряду Євген потрапив під обстріл.

«Він заступав на службу старшим прикордонного наряду - це означає, що керівництво довіряло йому життя підлеглих, строковиків і охорону Державного кордону. Це характеризує його тільки з позитивної сторони. Знаю, яка це відповідальність, а він не боявся її на себе брати, що знову доводить його мужність. Знаю його дуже добре, у хлопця тяжка доля, яка впродовж  життя підкидує йому випробування. Не перестаю дивуватися, як йому вистачає сил зі всім справлятися, та ще й випромінювати позитив», - так відгукується про Євгена його колега по службі Валерія Гурман.

Для реабілітації потрібні кошти

Щоб Євген зміг продовжити лікування та відновлення спочатку в Польщі, а потім в Україні, потрібні кошти.

«Звичайно, найскладніші етапи лікування для нього позаду, але попереду реабілітація, яка потребує чималих фінансових затрат. І в цьому головна проблема. Я і мої друзі допомагаємо в зборі коштів. Безмежно вдячна всім, хто не лишився осторонь», - додає Валерія Гурман.

Сам Євген, його родина та друзі просять про допомогу всіх небайдужих. Для перерахунку коштів зверніть увагу на рахунок, що нижче. 5167803259709215 (Кетриш Євген Сергійович - ОщадБанк) Юлія Бундз