Воїн 63-ї бригади, "чорний запорожець" і 21-річний десантник. Львів прощається з трьома Героями

Олег Мужкевич народився 13 січня 2002 року. Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №72, згодом закінчив комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут». Здобував освіту на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У вільний час вів активний спосіб життя: займався бігом, «воркаутом», захоплювався гірським туризмом. У 2020 році підписав контракт із Збройними силами України. Із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації боровся із окупантами у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Загинув 30 січня. В Олега Мужкевича залишилися двоє братів, двоє сестер та кохана. Валерій Діанов народився 14 серпня 1978 року. Львів’янин. Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №86. У 1996-му році закінчив Професійно-технічне училище №53 міста Львова за спеціальністю «слюсар-ремонтник». Після завершення навчання проходив військову службу в армії. Працював у будівельній сфері, раніше обіймав посаду у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Віконні системи». Із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації добровольцем вступив до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України. Боровся із окупантами на східному напрямку. Загинув 31 січня. У Валерія Діанова залишилися мама, дружина та донька. Богдан Романчук народився 14 травня 1989 року. Уродженець села Потік Івано-Франківської області. Навчався у Рогатинському ліцеї «Гімназія імені Володимира Великого» Рогатинської міської ради Івано-Франківської області. Закінчив Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка Всеволода Лазаряна за спеціальністю «інженер-механік». У мирний час працював помічником начальника у Відокремленому підрозділі «Вагонне депо Клепарів» Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця». Був першим лідером молодіжної спільноти «Благословення» при Храмі Святих Володимира та Ольги у Львові, учасником місійної команди «Нова Культура». Кандидат в майстри спорту України зі стрільби. Захоплювався фото- і відеозйомкою та гірським туризмом. Разом із братом мріяв відкрити власну майстерню "Teslya". Виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі 8-го окремого батальйону Української добровольчої армії «Аратта». Із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації проходив військову службу у лавах 63-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Збройних сил України. Загинув 7 грудня 2022 року. У Богдана Романчука залишилися вагітна дружина, батьки, брат, бабуся, хрещена матір, племінники та похресниця. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міських церемоній прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.