Ветерана не пустили у Київ: гостра заява бійця ЗСУ, який втратив ногу

Скандальний інцидент трапився минулого тижня під час відкриття першої інклюзивної «Нової пошти» у Києві. Коли ветерани їхали на відкриття цього безбар’єрного простору, так склалися обставини, що у нас ввечері був івент в реабілітаційному центрі «Незламні».

І через це мені довелося виїхати о 21 годині з моїм побратимом, у якого також є ампутація, він ветеран. І коли ми заїжджали в Київ, а це було близько третьої ночі, нас зустріли нацгвардійці, які запитали у нас пароль. Я кажу: «друже, я можу тоді пароль сказати, я зараз подзвоню до побратимів, але ми ветерани, їдемо на такий захід». І він каже: «добре, я зараз піду і запитаю у старшого». Згодом він вибігає, і каже, що проїхати не можна. А я кажу, що зараз третя ночі, а нам зранку їхати на івент, у нас немає ніг, і нам треба відпочити. Згодом з автоматом виходить «старший». Мене "тригрнуло" після фрази: «я вас не пропущу, бо ви не військовослужбовці, ви – ветерани». І я його питаю, де він воював, а він мовчить. Нас не пустили в Київ. Сидить дві людини, які пролили кров за цю країну, і стоїть жмих, який точно не був на жодних бойових діях. Бо якби він там був, то він би проявив повагу до нас, і ми б поїхали далі.

Військові обурені таким ставленням.

Я і мої побратими, які зараз дотичні до так званої ветеранської політики, ми робимо усе можливе, щоб завтра, коли хлопці і дівчата повернуться з війни, щоб до них було ставлення як в топових країнах світу. Я маю на увазі Америку, де на літак спочатку проходять ветерани, після жінки з дітьми, і після всі інші. І якщо ми не приймемо, що це норма, що ветеран, який пролив кров, є елітою нашого суспільства, то куди ми йдемо? - йдеться в повідомленні.

Володимир Рудковський наголосив, що військові, кі пройшли горнило бою, можуть різко реагувати на такі провокації.

Візьміть на моє місце людину, яка пролила кров, і яка не має такого ментального здоров’я, яке маю я. Хто з цим колишнім військовослужбовцем буде працювати, скільки треба буде психологам з ним провести часу. Якщо я не можу заїхати в столицю, ветеран, який пролив кров, і зі мною ще один ветеран, то до чого ми всі разом йдемо? Я з собою не ношу зброю, але якби я не витримав і кинув гранату. То завтра Скабєєва і всі чорти, які працюють на машину смерті, вони б завтра розказували, що «ось ветеранів ніхто не поважає, за що ви маєте йти проливати кров». Це відповідальність кожного, хто живе в цій країні. Він має розуміти, що своїми діями, і своєю бездіяльністю він нас всіх веде або до перемоги, або віддаляє від неї - йдеться в заяві.

За його словами, українцям потрібно бути відповідальнішими. Потрібно розуміти, що є хлопці і дівчата, які поїхали і пролили кров. І їм Бог дав таку можливість – повернутися, але без рук, ніг чи з іншими травмами.

Ми знову повертаємся до свідомості наших українців, і тих, хто живе в цій країні. Ми з цим маємо кожен день працювати. Я зараз тут, щоб проговорювати ці ситуації. Від тієї дії чи бездіяльності хтось, наприклад, може покінчити життя самогубством. Задумайтеся над цим. Ви маєте нести відповідальність за кожну свою дію і з повагою ставитись до інших людей.

Є положення, згідно з яким вони не мають права пускати військовослужбовців в столицю.

У мене ця історія викликала тяжкі емоції. Я зараз візьму будь-якого ветерана, який перебуває на реабілітації у великому чи малому місті. Але ставлення цих осіб до нас є таким середньостатистичним по всій країні. Я з цим стикають кожного дня. «Я не бачив» - це середньостатистична відповідь людини. А я кажу, що не потрібно бачити, чи є у мене нога, чи ні. Просто будь людиною. У мене дуже велике прохання до кожного українців – робити усе можливе кожного дня, для того, щоб ставати більш свідомими. - заявив Рудковський.