Утримати окупований південь для Путіна зараз важливіше, аніж втрати на Луганщині, - ISW

Росія зараз більше переймається втриманням свого окупаційного режиму у Запорізькій та Херсонській областях, аніж укріпленням своїх позицій на Луганщині. Таке припущення роблять аналітики американського Інституту вивчення війни ISW.

"Поразка під Лиманом вказує на те, що президент Росії Володимир Путін зменшує пріоритетність захисту Луганської області на користь утримання окупованих територій на півдні України", - йдеться в свіжому огляду Інституту.

Зокрема, звертають увагу на те, що й українські, і російські джерела постійно вказують на те, що російські війська продовжували зміцнювати свої позиції в Херсонській та Запорізькій областях, незважаючи на нещодавній крах Харківсько-Ізюмського фронту і оточення сил РФ в районі Лиману. На думку аналітиків, рішення не посилювати вразливі лінії фронту в Куп'янську або Лимані, радше за все, ухвалював сам Путін, а не військове командування. Саме це й свідчить про пріоритети для російського диктатора. Через критику та поразки на полі бою Кремль може готуватися до перестановки в Міноборони РФ. Також повідомляється, що російські війська здійснили невдалу наземну атаку на Козачу Лопань на півночі Харківської області 1 жовтня. Такі атаки вказують на те, що Путін, ймовірно, зберігає мету відновити контроль над територією за межами областей, які він незаконно анексував, і готовий виділяти російські військові ресурси для таких наступальних дій, замість того, щоб присвятити їх обороні проти українського контрнаступу на Донбасі. Основні висновки:

• Українські війська звільнили Лиман і, ймовірно, зачистять населений пункт з 1 жовтня.
• Росія, ймовірно, висуває умови для взяття на себе юридичної відповідальності за Запорізьку атомну електростанцію.
• Українські війська продовжують проводити контрнаступальні операції в Херсонській області та створюють умови для подальшого наступу.
• Російсько-терористичні війська здійснили наземні обстріли Бахмута та Авдіївки Донецької області і  продовжують наносити планомірні удари по тилових районах України на півдні.
• Російське військове керівництво продовжує ставити під загрозу майбутнє відновлення збройних сил, надаючи пріоритет негайній мобілізації якомога більшої кількості особового складу для участі у бойових діях в Україні.
• Російські мобілізаційні органи продовжують здійснювати дискримінаційну мобілізаційну практику.