У п'ятницю Львів попрощається з двома захисниками, які загинули на фронті

У п’ятницю, 15 березня, Львів попрощається з воїнами Юрієм Лозинським та Віталієм Поповим, які загинули, захищали Україну від російських окупантів. Юрій Лозинський народився 29 грудня 1982 року. Львів’янин Навчався у Середній загальноосвітній школі №90 міста Львова. Здобув професію столяра у колишньому Художньому професійно-технічному училищі №64 (сьогодні – Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва»). У юному віці входив до спільноти «Вівтарна дружина» при Церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Протягом останніх років працював у будівельній сфері. Обожнював свою роботу. За словами рідних, був «добрим, щирим та любив життя». Із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання у складі 15-го окремого гірсько-штурмового Севастопольського батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Загинув 3 березня 2024 року. У Юрія Лозинського залишилися мама і двоє братів. Віталій Попов народився 28 червня 1976 року. Уродженець селища Благодатне Волинської області Навчався у місцевій середній загальноосвітній школі I-III ступенів. Здобув освіту у Червоноградському гірничо-економічному фаховому коледжі, згодом вступив до Національного університету «Львівська політехніка». Кадровий військовий, штаб-сержант. Проходив військову службу у складі 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на посаді техніка відділення автоматизацій інформаційно-телекомунікаційного вузла. Був надзвичайно доброю людиною, обожнював рибалити. Мріяв після закінчення війни спокійно займатися ловлею риби. За словами побратимів, був «найкращим техніком вузла та хорошим другом». Загинув 13 березня 2024 року. У Віталія Попова залишилися дружина, донька та брат.