У Києві суд передав під забудову пам'ятку археології національного значення

Господарський суд Києва передав під забудову пам'ятку археології національного значення – «Китаївське городище та курганний могильник». Про це повідомив інформаційний ресурс «Цегла». Зокрема, ділянку площею 4,76 гектара передали для «будівництва об’єктів житлової та громадської забудови, торговельно-розважальних центрів, офісних центрів і паркінгу». Суд відмовив у задоволенні позову Офісу генерального прокурора щодо скасування передання пам'ятки під забудову. Позиція прокуратури полягала у тому, що Китаївське городище не підлягає відчуженню або передання іншим, адже це пам'ятка археології. Натомість «Київська овочева фабрика» наголосила, що «добросовісно користується» ділянкою ще з 2009-го року – тож «лише їй вирішувати, як використовувати» цю землю. Київрада передала дві ділянки городища в довгострокову оренду «Київській овочевій фабриці». Її мали використовувати «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». Пізніше фабрика підписала інвестиційний договір зі Saga Development, а потім з KAN Development. На ділянках планують побудувати «житловий комплекс із повною інфраструктурою».

«Це дво- або триповерхова забудова. Частина нашої ділянки регулюється законами про охорону культурної спадщини, і ми виконуємо всі вимоги законодавства. Ми не будемо псувати свою репутацію, роблячи щось незаконне. Готові фінансувати роботу археологів і зробити з цього місця пам’ятку історії й архітектури, на що воно заслуговує. Якщо нам цього не дадуть, то там завжди будуть гаражі, погреби та безлад», – розповідав засновник KAN Development Ігор Ніконов.

Китаївське городище та курганний могильник (ІХ-ХІІІ ст.) – історична місцевість столиці з унікальним ландшафтом, нагадало «Суспільне». Городище складається з трьох видів валів, посаду (селища) та двох курганних груп із понад 400 курганами. Із 2009 року Китаїв набув статусу памʼятки археології національного значення, яка складається з городища, поселення та курганного могильника. Також його вважають південним форпостом стародавнього Києва, що контролював водний шлях Дніпром і суходільні підступи до міста в часи Київської Русі. Він згадується в літописах як місто Пересічень. Нагадаємо, що у Тростянці, що на Сумщині, який іще в березні 2022-го року звільнили від російських загарбників, агресори підпалили пам’ятку архітектури національного значення.