У фарватері Путіна. Чому для Меркель спочатку РФ, а потім – Зеленський

Меркель може піти працювати в «Газпром»?

Українські політологи та політичні експерти неоднозначно оцінюють цей факт. Зокрема, Олег Оленюк у коментарі NTA зазначив, що це ще раз підкреслює той факт, що Меркель перебуває в так званому фарватері Росії і її нинішнього президента Путіна. «Жарти жартами, але в тому, що після відходу зі свого поста канцлерки Німеччини Меркель може піти працювати в «Газпром», насправді щось є. Тому спочатку в Москву, а потім до Києва. У дипломатичному плані це означає багато», – переконаний Оленюк. На думку політичного експерта, таким чином розставлено відповідні акценти, хто головніший у вісі Київ-Москва та до чиєї думки вона прислухатиметься насамперед. «У такій ситуації важливо, як поведе себе Зеленський у розмовах з канцлеркою Німеччини, яка приїде до Києва під певним впливом розмов із Путіним. Зрозуміло, що такий стан справ українському президенту не до вподоби, але він змушений миритися із зовнішньополітичними реаліями», – додав Олег Оленюк.

Від кого залежить продовження транзиту

Натомість політолог Володимир Фесенко радить не вигадувати конспірології з цих фактів. «Це традиційний метод «човникової дипломатії», яку ще в 70-их роках минулого століття використовував тодішній держсекретар США Генрі Киссінджер. Він полягає у врегулюванні конфліктних ситуацій за допомогою посередника, який безперервно курсує між зацікавленими сторонами, проводить безперервні переговори аж до повного компромісу», – зазначив він у коментарі NTA. На його думку, таким чином діє і Анґела Меркель, основна мета якої зосередитися і в Москві, і в Києві на двох ключових питаннях. Перше – це початок переговорів про продовження транзиту російського газу через українську територію після 2024-го року, коли закінчиться чинна угода. Саме для цього, за словами політолога, для початку треба домовлятися з Путіним. А вже потім у переговори вступлять «Газпром» і «Нафтогаз України». За найоптимістичнішими сценаріями, це станеться приблизно у вересні. «Але спочатку треба домовлятися про принципові речі, на яких умовах відбуватиметься транзит, терміни нової угоди після 2024-го, обсяг, тарифи і таке інше. Раніше Меркель обіцяла Україні, що це потрібно вирішити негайно. Ось вона і зайнялася таким питанням безпосередньо», – стверджує Володимир Фесенко.

Без проривів і сенсацій

Друге питання – це відновлення переговорів у Нормандському форматі. Як відомо, в ньому в чотиристоронньому форматі (Україна – Німеччина – Франція – Росія) обговорюють питання щодо російської збройної агресії проти України. Нагадаємо, що 27-го квітня 2021-го року президент Зеленський заявив про необхідність розширення «нормандського» формату, пояснивши, що це може бути і «розширення», і «окремий, паралельний формат з іншими країнами, з дуже серйозними, потужними гравцями». Він мав на увазі залучення до процесу Великої Британії, Канади та США. Український політолог і в цьому бачить одну з ключових ролей Путіна, адже без нього зрушити з місця майже патову ситуацію дуже складно. Вже після принципової згоди, яку можуть досягнути на найвищому рівні Меркель і Путін, зустрінуться радники президентів, політиків, і тоді знову все запрацює. «Так чи інакше, але Меркель хоче піти з великої політики не переможеною, а лідеркою, яка забезпечила надійний фундамент для свого спадкоємця. У цьому теж можна вбачати особистий інтерес Меркель», – наголосив Володимир Фесенко. У той же час він зазначив, що в цьому є також і наші інтереси – саме в продовженні транзиту російського газу через газово-транспортну систему України та відновлення Нормандського формату. «Якщо вдасться хоча би частково домовитися, це вже буде великий плюс. Однак я особисто жодних проривів чи сенсацій не очікую, як на мене, все відбуватиметься еволюційним шляхом», – підсумував Володимир Фесенко.

А де частка України?

у коментарі Novyny.Live в цьому контексті заявив, що візит президента Володимира Зеленського до Берліна був провальним, тому тепер люди хочуть, щоб його зустріч із Ангелою Меркель виявилася наповненою конкретними проєктами. Йдеться про компенсацію за те, що «Північний потік-2» все ж запрацює. Також тривають розмови начебто про новий проєкт газового консорціуму, який Меркель теж лобіює, і українська газово-транспортна система мала би отримати там свою частку в цих потужностях. «Зараз це поки що чутки. Маємо розуміти, що для Меркель це закриття всіх гештальтів. На жаль, питання Донбасу вона не зможе закрити, але, принаймні «Північний потік-2», – це як дітище, яке Меркель виношувала давно, і його фактично зможуть запустити вже найближчим часом», – наголосив експерт-міжнародник.

Віталій Павлишин