Реклама
НТАНовини світуТри жінки-політики претендують на те, щоб очолити НАТО

Три жінки-політики претендують на те, щоб очолити НАТО

НОВИНИ СВІТУ
Три жінки-політики претендують на те, щоб очолити НАТО
Реклама
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг покине посаду у вересні 2022 року. Зараз у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу почалися обговорення кандидатури на посаду генсека НАТО.

Про це повідомила інформаційна агенція Politico. Очікується, що наступника Столтенберга представлять на саміті лідерів НАТО в Мадриді наприкінці весни або початку літа наступного року. Деякі чиновники, дипломати і аналітики кажуть, що через 72 роки Альянсу пора призначити першу жінку на вищий цивільний пост. Інші кажуть, що, враховуючи протистояння з Росією, вибір східноєвропейця послужить важливим сигналом для Москви. У списку потенційних кандидатів з'явилися три імені: колишні президенти Хорватії Колінда Грабар-Кітаровіч і Литви Даля Грібаускайте, а також чинний президент Естонії Керсті Кальюлайд. Перевага Грабар-Кітаровіч, яка була першою жінкою-президентом Хорватії з 2015-го по 2020-ий рік, в тому, що вона вже працювала в штаб-квартирі НАТО як помічник генерального секретаря з громадської дипломатії з 2011-го по 2014-ий рік. Колишній президент Хорватії може похвалитися одним з найбільш приголомшливих резюме серед потенційних майбутніх глав НАТО: вона займала пости міністра Європи і міністра закордонних справ Хорватії. Вона зіграла важливу роль в успішному прийнятті країни в ЄС і НАТО. Також працювала послом країни в США з 2008-го по 2011-ий рік, що забезпечує їй міцні зв'язки у Вашингтоні, який буде мати вирішальне значення під час ухвалення рішення по НАТО. Деякі спостерігачі за НАТО кажуть, що вибір генерального секретаря з країн Балтії, зокрема Далі Грібаускайте, можуть сприйняти, як занадто вороже ставлення до Москви, в той час, як президент США Джо Байден намагається стабілізувати відносини між Росією і Заходом. При цьому шанси президента Естонії Керсті Кальюлайд може збільшити та обставина, що Естонія одна з небагатьох країн НАТО, яка виконала вимогу про виділення двох відсотків ВВП на оборону. Виходячи з цієї логіки, удача може посміхнутися і президенту Румунії Клаусу Йоханнісу. Серед інших західноєвропейських чиновників, які потенційно можуть опинитися в цьому списку – прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, який зараз працює над формуванням нової урядової коаліції, і міністр закордонних справ Бельгії Софі Вільмес, яка раніше виконувала обов'язки прем'єр-міністра. Нагадаємо, що раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зробив гучну заяву, що Україна вступить у НАТО швидше, ніж в Євросоюз. На початку липня міністри закордонних справ країн “Люблінського трикутника” -- України, Литви та Польщі-- підтримали вступ України в ЄС і НАТО.

Реклама
Реклама
Реклама