Стамбульський поштовх до миру. Про що домовилися на переговорах у Туреччині

Переговори України та Росії у Стамбулі завершилися. Спочатку лідери делегацій поспілкувалися віч-на-віч, а потім розмова майже три години тривала вже у розширеному форматі. При цьому жодних документів учасники перемовин не підписали. В офісі президента України повідомили, що наступний раунд переговорів у Стамбулі може відбутися вже цього вечора. Водночас російські джерела інформації заявляють про проведення переговорів завтра, 30-го березня.

Гарантії безпеки

Пункт про гарантії безпеки для України під час стамбульської зустрічі став чи не головним. Це підтвердив і керівник української делегації Давид Арахамія.

«Тема безпеки в Європі дала велику тріщину, вона не працює. Ми наполягаємо на договорі, який підпишуть усі гаранти безпеки, ратифікують парламенти країн, щоби не повторювати помилку, яку допустили під час підписання Будапештського меморандуму, коли це виявився просто папірець», – зазначив він на брифінгу.

Давид Арахамія пояснив, що це має бути міжнародний механізм із конкретними гарантіями безпеки для України, де країни-гаранти діятимуть за аналогом 5-ої статті НАТО, але навіть жорсткіше, бо є механізм мотивації.

«Ми кажемо – протягом трьох днів мають відбуватися консультації, це може бути агресія, гібридна війна, замаскована війна під будь-який формат. Після цього країни-гаранти мають надати нам військову допомогу збройними силами, озброєнням, закритим небом – усього того, що нам зараз так необхідне, і ми не можемо отримати», – деталізував український політик.

Арахамія також назвав країни, які Україна бачить серед гарантів – це Велика Британія, Китай, Росія, США, Франція, Туреччина, Німеччина, Канада, Італія, Польща, Ізраїль.

«Ми пропонуємо зробити вільне приєднання до договору гарантій: якщо інші країни хочуть приєднатися, ми надамо їм таке юридичне право», – наголосив Давид Арахамія.

На думку очільника фракції «Слуги народу» у Верховній Раді, першою перемогою України взагалі стало переміщення перемовин із Білорусі до Туреччини.

Питання Криму та Донбасу

Українська делегація пропонує Росії зафіксувати в окремому пункті договору те, що вирішення питання статусу Криму та Севастополя триватиме впродовж 15-ти років на двосторонніх переговорах. Про це на брифінгу повідомив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.

«Крим – це окремий пункт договору. Ми пропонуємо зафіксувати пропозицію України та Росії протягом 15-ти років проводити двосторонні переговори щодо статусу Криму та Севастополя окремо», – зазначив він.

При цьому є один важливий нюанс: у цей період сторони мають зобов’язатися не використовувати військові чи збройні сили для того, щоби вирішити питання Криму.

«Що стосується території ОРДЛО, то ці питання винесені в окремий пункт, який проговорюватимуть у рамках переговорів між президентами України та Росії», – наголосив Михайло Подоляк.

Усе вирішить референдум

Україна зможе підписати міжнародний договір про гарантії безпеки лише після проведення загальнонаціонального референдуму.

«Для нас головне, щоби держава спілкувалась із суспільством і отримала позитивні результати того, що ми запропонуємо, бо це зовсім інший безпековий контур, який Україна отримає», – додав Подоляк.

Коротко. Договір гарантій безпеки з посиленим аналогом 5-ї статті НАТО. Країни-гаранти з найсильнішими арміями (🇺🇸, 🇬🇧, 🇹🇷, 🇫🇷, 🇩🇪 та ін.), які юридично беруть активну участь у захисті 🇺🇦 від будь-яких агресій. Імплементація через референдум і парламенти країн-гарантів.

— Михайло Подоляк (@Podolyak_M) March 29, 2022

Він пояснив, що у результаті підписання такого договору Україна матиме зовсім інші – зі силової точки зору – відносини з країнами, які стануть гарантами для нашої держави, тому імплементація рішення цього договору буде іти за такою процедурою:

• спочатку це буде референдум, на якому всі громадяни озвучать свою позицію щодо цього договору і щодо того, як він має працювати,
• після цього – ратифікація парламентами країн-гарантів і парламентом України.

Михайло Подоляк наголосив, що ключове у цьому питанні те, що влада має отримати підтримку суспільства, щоб це рішення насправді консолідувало Україну. Однак для проведення референдуму потрібен мир. За словами українських перемовників, жоден гарант не буде підписувати договір під тиском. Якщо всі сторони приймуть таку позицію – відтак, відбудеться відведення військ, повернення людей, а тоді вже референдум.

Питання НАТО та можливого вступу в Євросоюз

Судячи з виступів на брифінгах по закінченні переговорів у Стамбулі, із цими моментами на теперішній час визначилися чітко. Північно-Атлантичним Альянсом вирішили пожертвувати (мовляв, нас туди і так не беруть), а з Євросоюзом питання залишається відкрите. Більше того, однією з тез Арахамії та Подоляка під час їхніх післяпереговорних виступів стало те, що країни-гаранти мають допомагати Україні вступати в ЄС. Натомість Україна готова до нейтралітету, якщо мирний договір вдасться узгодити. До того ж, перемовники схильні наполягати на тому, що ми визнаємо тільки кордони України, які визнав світі станом на 1991-ий рік. І в цьому поки що немає жодних компромісів. Хоча складні нюанси однозначно залишаються, і вони залишатимуться ще впродовж тривалого часу.

Заяви російської делегації

Керівник російської делегації Володимир Мединський запевнив, що Росія робить два кроки щодо деескалації. Зокрема, окупанти вирішили кардинально скоротити бойові дії на Київському та Чернігівському напрямках. Також вони не виключають можливості проведення зустрічі президентів Володимира Путіна та Володимира Зеленського. Пари цьому вона можлива одночасно з парафуванням мирного договору міністрами закордонних справ. Росія отримала письмові пропозиції від України, що підтверджують її прагнення до нейтрального та без’ядерного статусу. Вони включають відмову від виробництва та розміщення всіх видів зброї масового ураження.

«Море переплили, біля берега потонули»

«Послухав, що сказали наші переговорники і росіяни. Виходячи з почутого, можу сказати одне: я вірю тільки в ЗСУ», – лаконічно підсумував стамбульську зустріч політик Борислав Береза.

У схожому тоні з нотками недовіри та перестороги коментують результати переговорів й інші українські політичні діячі.

«Я точно знаю одне: будь-яка домовленість із Росією, поступка чи угода не вартує нічого. Урок 1994-го не вивчений – гарантії від Росії мають нульову цінність. Якщо рашистів не дотиснути зараз, якщо відмовитися від колективної безпеки в євро-атлантичному форматі, якщо дати Путіну вийти непокараним, то Москва відновить сили, врахує усі провали, й Україна заплатить ще більшу ціну. Це схоже на історію, коли море переплили, а біля берега потонули. Чи погодяться з домовлянтами тонути інші?» – такий висновок зробив Володимир Ар’єв.

Політичний експерт Андрій Смолій побачив у озвучених тезах перемовників «провал для країни» та «закладену на майбутнє війну». Він емоційно проаналізував основні пункти, про які говорили після перемовин у Стамбулі. «Нейтральний статус? Та вибачте, у нас 28 років був нейтральний статус. За цей час країну знищував Кремль. Війну, яка розпочалася 2014-го року, забули? Крим, 15 років «перемовин»? Та це по суті віддати його назавжди. «Гарантії безпеки», коли одним із «гарантів» буде Росія, а інші – це Туреччина чи Китай, чи Ізраїль, країни які палець об палець не вдарили для України у страшній війні? І останнє. Ви вірите в якісь «угоди» з терористами? З убивцями? З організаторами геноциду в Маріуполі чи Харкові, з ґвалтівниками, які знищили Ірпінь чи Ворзель?» – поставив риторичні запитання Андрій Смолій.