Сьогодні Львівщина прощається із п’ятьма захисниками

Сьогодні, 2 травня, Львівщина прощається із п’ятьма захисниками. Роман Дубкович, Ярослав Процайло, Тарас Осьмякевич, Геннадій Палієвець, Олександр Голубков загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Роман Дубкович житель  села Сопіт Сколівської громади. Роман Дубкович народився 1992 року. Був старшим солдатом військової частини А3892. Загинув 28 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району на Донеччині. Ярослав Процайло житель смт Жвирка Сокальської громади. Ярослав Процайло народився 1985 року. Був стрільцем, помічником гранатометника військової частини А4447. Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Від 9 червня 2023 року вважався зниклим безвісти. 15 квітня цього року тіло Героя вдалося ідентифікувати. Тарас Осьмякевич народився 28 лютого 2000 року. Львів’янин. Навчався у Львівській гімназії «Престиж» з поглибленим вивченням іноземних мов. У вільний від навчання час активно займався паркуром. Протягом 2015-2019 років здобував освіту у Екологічному коледжі Львівського національного аграрного університету (сьогодні – ВСП «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування»). Згодом заочно навчався у ЛНУП. Захоплювався рукопашним боєм, BMX-рейсингом та присвячував час офф-роуд ралі в Карпатах. За словами рідних, був «винятково чесною, доброю та «сонячною» людиною». Із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів до складу 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. У січні 2023 року був переведений до 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука (бригада швидкого реагування «Рубіж»). Виконував бойові завдання на Донеччині. За особисту мужність був нагороджений нагрудним знаком «За чин». Загинув 27 квітня 2024 року. У Тараса Осьмякевича залишилися мама, дідусь та наречена. Геннадій Палієвець народився 6 червня 1968 року. Львів’янин Навчався у Середній загальноосвітній школі №27 міста Львова імені героя Небесної Сотні Юрія Вербицького. Здобув професійно-технічну освіту у місті Львові. Займався ремонтними роботами. У вільний час захоплювався малюванням, також майстерно писав ікони. За словами близьких, був надзвичайно «доброю і спокійною людиною». Із початком повномасштабного вторгнення, попри відсутність бойового досвіду, добровільно став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави у складі 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України. Боронив державу на території Донецької області. Загинув 26 квітня 2024 року. У Геннадія Палієвця залишилися дружина та п’ятеро дітей. Олександр Голубков народився 10 жовтня 1988 року. Львів’янин. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 90 міста Львова, після закінчення 9-го класу вступив до місцевої вечірньої школи. Працював у будівельній сфері. Був надзвичайно веселою людиною, завжди піднімав настрій своєму оточенню та ніколи не падав духом. Обожнював тварин. У серпні 2023 року став на захист Батьківщини від російських загарбників. Боровся із ворогом спершу на Харківщині, а протягом останнього періоду – на Донеччині у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Загинув 28 квітня 2024 року. У Олександра Голубкова залишилися бабуся, мама, сестра, двоє доньок та дядько.