Що робити для профілактики сечокам'яної хвороби

Про сечокам'яну хворобу (СКХ) чули більшість людей, а дехто знайомий з нею дуже близько. Зазвичай ця патологія асоціюється з гострим болем, адже саме так протікає її ускладнення - ниркова коліка. Але сечокам'яна хвороба, або нефролітіаз, небезпечна не тільки цим. Камінь, що застряг у сечовивідних шляхах, може спричинити серйозні порушення роботи нирки і навіть її загибель.

Чому розвивається сечокам'яна хвороба?

Нефролітіаз - поширене захворювання. У дослідженнях NHANES (Національний огляд стану здоров'я та харчування) було встановлено, що до 70 років камені (конкременти) в нирках виявляються в 19% чоловіків і 9% жінок. Вони утворюються через зміну хімічного складу сечі: порушення балансу тих речовин, які присутні в будь-якої людини - наприклад, кальцинатів, фосфатів, уратів та інших. До розвитку сечокам'яної хвороби можуть призводити деякі захворювання і порушення обміну речовин:

• гіперпаратиреоз – посилення роботи паращитоподібних залоз, що провокує підвищення рівня кальцію в крові;
• гіперкальціурія (надлишок кальцію в сечі);
• гіперурикозурія (надмірне виведення солей сечової кислоти із сечею);
• гіпоцитрурія (нестача в сечі цитратів, які мають зв'язувати кальцій);
• гіпероксалурія (високий вміст оксалатів у сечі при неправильному харчуванні або захворюваннях тонкого кишківника);
• нирковий тубулярний ацидоз (електролітний дисбаланс через порушення роботи нирок);
• інфекційні захворювання сечовивідних шляхів. Вони призводять до утворення магній-амоній-фосфатних конкрементів - струвітів. Урологи ще називають їх інфекційними каменями.

Сприяє утворенню конкрементів і недостатнє споживання води.

Чи можна попередити розвиток нефролітіазу?

Зазвичай про профілактику сечокам'яної хвороби замислюються після першого нападу ниркової коліки. Однак при деяких захворюваннях (наприклад, подагрі з порушенням обміну сечової кислоти або гіперпаратиреозі) замислитися про камені в нирках потрібно задовго до їх появи. Але навіть якщо камінь уже утворився – не варто впадати у відчай. Правильне лікування (капсули Фітолізин, Цистон, Уролесан та інші препарати) не лише допоможе його позбутися, а й запобіжить появі нових конкрементів. Особливо важлива профілактика сечокам'яної хвороби в чоловіків, адже вони хворіють вдвічі частіше за жінок. Профілактика сечокам'яної хвороби у жінок має свої особливості. Через особливості будови та розташування уретри жінки частіше інфікуються кишковою паличкою та страждають на цистити, тому саме в них переважно трапляються струвіти.

Препарати для профілактики сечокам'яної хвороби

Після відходження одного кальцієвого каменю ризик утворення другого становить 15% протягом року та 80% протягом 10 років, тому без профілактичних заходів не обійтися. Перш ніж призначати препарати, лікар має з'ясувати, концентрацію яких каменеутворювальних солей у сечі потрібно знижувати. Запорука успішної профілактики нефролітіазу - це щоденне вживання 2-2,5 л води та дослідження хімічного складу каменю. Для попередження розвитку або рецидиву сечокам'яної хвороби лікарі використовують різні групи ліків:

• тіазидні діуретики, або сечогінні засоби (індапамід, хлорталідон). Допомагають знизити рівень солей кальцію в сечі;
• цитрат калію. Ефективний у разі гіпоцитрурії, а в разі його непереносимості урологи рекомендують бікарбонат калію або натрію;
• цитрат кальцію та холестирамін у разі гіпероксалурії;

Також в урології широко застосовуються рослинні препарати та дієтичні добавки:

• Фітолізин Актив – містить екстракт плодів журавлини та молочнокислі бактерії, застосовується для профілактики сечокам'яної хвороби навіть у період вагітності;
• паста Фітолізин - комбінований рослинний засіб для розчинення каменів і попередження рецидивів хвороби;
• таблетки Уронефрон – містять екстракти дев'яти лікарських рослин, застосовуються як для лікування, так і для профілактики нефролітіазу;
• Уролесан - комбінований фітопрепарат, що сприяє виведенню піску та дрібних каменів із сечового міхура та нирок;

Своєчасна профілактика сечокам'яної хвороби дає змогу уникнути важких ускладнень.