Там повідомили про неможливість підтвердження інформації щодо формування батальйону з 3 тис. північнокорейських громадян для участі у військових операціях РФ у Курській області, а також про дезертирство групи північнокорейських солдатів. Проте зазначили, що 14 жовтня Володимир Путін направив до Держдуми підписаний обома країнами в червні текст договору про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією та Північною Кореєю. Відомо, що у договорі йдеться про «взаємне співробітництво в галузі оборони та безпеки».
«Кремль, ймовірно, використовує положення угоди про «взаємну оборону», щоб надати юридичне обґрунтування розгортанню північнокорейських солдатів у зоні бойових дій в Росії у відповідь на вторгнення ЗСУ в Курську область. Нещодавно з'явилися повідомлення про те, що невеликий контингент північнокорейських військовослужбовців діяв поблизу окупованого Донецька», – йдеться у звіті.
В Інституті зазначають також, що згадана угода вказує на те, що російський диктатор і далі намагається знайти альтернативні шляхи для зміцнення Збройних сил, щоб уникнути оголошення часткової або загальної мобілізації. За словами ISW, лідер кремля продовжує покладатися на криптомобілізацію та добровольчі підрозділи, щоб уникнути негативних суспільних наслідків від проведення масштабної мобілізації. Відзначається, що це стало особливо гостро після вторгнення України в Курську область у серпні 2024 року.
«Використання північнокорейського персоналу відповідно до пункту про взаємну оборону в російсько-північнокорейському договорі є частиною тих самих ширших зусиль. Путін, схоже, більш охоче приймає північнокорейський персонал до російську армію і вдається до інших зусиль з формування нерегулярних сил, ніж закликає до ширшої мобілізації, щоб реально вирішити бойову ситуацію на театрі військових дій», – написали у звіті Інституту вивчення війни.
ДИВИТИСЯ ОНЛАЙН
