Помер видатний український письменник-шістдесятник Валерій Шевчук

Про смерть митця повідомила його донька Мирослава Андрущенко у Facebook:

"Сьогодні, 6 травня, о шостій ранку відійшов у кращі світи мій тато, Валерій Олександрович Шевчук. Про нього можна багато писати як про видатного письменника, але для мене він передусім був просто татом".

За словами його іншої доньки, Юліани, письменник останнім часом перебував у реанімації лікарні "Феофанія", де боролись за його життя. У січні 2024 року у Шевчука загострився цукровий діабет, що вимагало термінового медичного втручання.

Інформацію про дату та місце прощання з письменником буде повідомлено пізніше.

Творчий шлях і спадщина

Валерій Шевчук народився 20 серпня 1939 року в Житомирі. Його літературний шлях був тісно пов’язаний із рухом шістдесятників — новою хвилею українських інтелектуалів, які формували культурну ідентичність у добу хрущовської "відлиги".

Шевчук — автор численних романів, оповідань, наукових досліджень і перекладів, зокрема творів староукраїнської літератури. Його романи «На полі смиренному», «Мисленне дерево», а також праці «Пізнаний і непізнаний Сфінкс. Григорій Сковорода сучасними очима», «Козацька держава як ідея…» стали невід’ємною частиною сучасного українського літературного канону.

Окрім письменницької діяльності, він укладав та редагував важливі видання: зокрема, збірку любовної лірики XVI–XIX століть «Пісні Купідона» і «Літопис Самійла Величка».

Шевчук — лауреат Шевченківської премії за роман «Три листки за вікном», премії фундації Антоновичів, почесний професор Києво-Могилянської академії.

Валерій Шевчук залишив після себе багатогранну культурну спадщину — близько 500 публікацій, що відкривають читачеві українську історію, філософію та духовність глибоко й проникливо.