Реклама
НТАСуспільствоПомер політик і борець за незалежність Степан Хмара

Помер політик і борець за незалежність Степан Хмара

В останні місяці життя Степан Хмара продовжував активно провадити громадську діяльність

СУСПІЛЬСТВО
Помер політик і борець за незалежність Степан Хмара
Реклама

У середу, 21-го лютого, помер український дисидент, політик і борець за незалежність Степан Хмара. Останнім часом він боровся з важкою хворобою. Про це повідомила його дружина Роксолана Хмара на своїй сторінці у фейсбуці.

«Не хочу в це повірити. Не хочу це писати. Мій найдорожчий у світі чоловік помер. Все. Ми робили все, що могли та навіть більше. Ми так хотіли, щоби він був з нами, коли проголосять нашу Перемогу! Я так хотіла бачити його щасливе обличчя! Його прекрасне обличчя! Бо він був таким красивим навіть у свої 86. Його голубі очі вже не були такими чисто голубими, але все ж бездонними. Він так любив Україну й українців. Він рвав свою душу і серце за неї. Й Україна підніметься з попелу, вона Воскресне! Я знаю…» – написала вона.

У вересні 2023-го року 85-річного Степана Хмару госпіталізували у віденську клініку. Напередодні він скаржився на сильний біль у спині. Попри погане самопочуття, в останні місяці життя Степан Хмара продовжував активно провадити громадську діяльність. Зокрема, навесні та влітку 2023 року він брав участь у судових процесах над беркутівцями, які розстрілювали мирний Майдан. 14-го лютого 2024-го року стало відомо, що Степан Хмара потребує коштів для лікування, зокрема, на ліки та перебування у лікарні. Гроші вдалося зібрати, і Хмара почав отримувати необхідне лікування. Степан Ількович Хмара народився 12-го жовтня 1937-го року в селі Боб'ятин Сокальського району Львівської області. Дитинство припало на повоєнні роки, голод 1946-1947-го років і боротьбу УПА. Навчався на стоматологічному факультеті Львівського медичного інституту. У студентські роки Степан Хмара багато зусиль докладав, щоб ивідшукати заборонену літературу для самвидаву. 1980-го року КДБ заарештувало його та засудило до 7-ми років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5-ти років заслання за «українську націоналістичну діяльність». Степан Хмара відбував покарання в таборах для політв'язнів № 35 і 36 на Уралі. 1987-го року дисидент повернувся в Україну. 1988-го став одним із керівників Української гельсінської спілки – політичної опозиції комуністичному режиму. У квітні 1990-го року вона перетворилася на Республіканську партію. 1990-го року Степана Хмару обрали народним депутатом українського парламенту. У жовтні 1990-го року політик підтримав студентську Революцію на граніті. Степан Хмара прийшов у табір протестувальників і теж витримав 13-денне голодування. 1992-го року Хмара створив і очолив Українську консервативну республіканську партію. 2001-го року Степан Хмара став заступником голови «Батьківщини» Юлії Тимошенко та взяв участь у парламентських виборах 31-го березня 2002-го року під номером 10 виборчого списку БЮТ. 2004-го року Степан Хмара був активним учасником Помаранчевої революції: підтримував Віктора Ющенка. 16-го березня 2005-го року політик вийшов із фракції «Батьківщина». Однак уже на парламентських виборах 26-го березня 2006-го року брав участь за списком альянсу «Український народний блок Костенка і Плюща». Через рік після Революції гідності, у жовтні 2015-го, Степан Хмара оголосив голодування на підтримку політв'язнів Лук'янівського СІЗО. Нагадаємо, що 10-го лютого 2022-го року народний депутат України І, II та IV скликань, Герой України Степан Хмара був гостем проєкту «Говорить Великий Львів».

Реклама
Реклама
Реклама