Поливаний понеділок: особливості святкування та цікаві факти

Давно люди вірили, що вода цього дня має магічну силу — і лікує, і щастя приносить, і тіло з душею чистить. От і виходить, що, обливаючись, люди ніби позбавлялися усього поганого у важливому обряді. А ще цікаво, що схожі традиції є не тільки в нас — у Чехії, Угорщині, Польщі та Словаччині також є подібні водяні забави та культурні особливості.

У давніх слов’ян кожен день після Великодня мав свою назву — там був і Поливаний понеділок, і Купалища, і Хороводниця… Одним словом, кожен день — з настроєм і змістом.

Ще з часів Київської Русі йде історія свята Поливаного понеділка — і святкували тоді не один день, а три. Тоді було прийнято з Поливаним понеділком обливати не тільки людей, а й речі — для "святого" ефекту. З приходом християнства язичницькі традиції трохи змінились, але залишились. Наприклад, якщо хлопець обливав дівчину — це могло бути натяком на симпатію.

Колись навіть француз Гійом Левассер де Боплан описував, що на Київщині у великодній понеділок чоловіки обливали жінок, а у вівторок — навпаки.

Раніше хлопці з відрами ще затемна йшли до хат, де жили дівчата, й влаштовували їм водяний сюрприз. У відповідь дівчата дарували писанки — така собі подяка і, можливо, “зелений сигнал” на майбутнє.

У Сколівському районі дівчата могли "відкупитись" писанкою, щоб не мокнути. А в Гуцульщині було весело: дівчата ховали яйця, а хлопці полювали — як знайдеш яйце, то обливаєш.

Ще одна традиція серед інших обрядів та звичаїв — ходити в гості: до родичів, кумів, друзів. Частують один одного пасками, крашанками. А діти — як завжди — найбільші гості з гостинцями.

Ще в язичницькі часи весняні обливання не були просто веселощами, а мали релігійний зміст, виступаючи символом очищення. Люди вірили, що так можна накликати дощ, гарний врожай, очиститися від усяких бід і навіть вилікуватись.

Обливали не тільки себе — ще й худобу, птицю, вулики, пастухів і навіть коней, щоб рік був вдалим. Хворих обливали спеціальною водою — її могли зливати через клямку або в ній купали півня. Якщо хтось думав, що на нього навели вроки — теж обливали, про всяк випадок. А ще вірили, що облиті могили самогубців можуть "викликати" дощ. 

Правила великоднього понеділка прості: не сумуйте, не сваріться, не сидіть самі удома — краще спільне святкування. Ну і не лишайтеся сухим — бо тоді день вважається змарнованим. А ще хатні справи краще відкласти — не той день. Алкоголь теж під забороною на Обливаний понеділок, хоча в деяких компаніях це правило трохи обходять.

У різних регіонах та містах з Поливаним понеділком пов’язані свої особливості. Наприклад, у Львові в Шевченківському гаю влаштовують справжнє свято — з гаївками, веснянками, танцями й традиціями. А в Ужгороді обливання може тривати кілька днів: спочатку хлопці обливають дівчат, потім навпаки, а потім як піде.

На Поліссі ж є цікава традиція: хрещені йдуть на Обливаний понеділок до похресників з гостинцями. А в деяких інших регіонах усе навпаки — діти тягнуть паски до хрещених.