Полеглі в небі: На Львівщині попрощалися з екіпажем Мі-24, який загинув під час бойового завдання

Про це повідомляє "Голос Самбірщини". Із ранку до храму святого князя Володимира ПЦУ в місті Новий Калинів безперервно йшли люди, щоб віддати шану полеглим захисникам. Богослужіння очолив настоятель храму, військовий капелан Ярослав Фабіровський.

Екіпаж піднявся у свій останній політ 17 грудня 2025 року. Бойове завдання було виконане, однак повернутися додому льотчикам не судилося. Загинули військовослужбовці 12-та окрема бригада армійської авіації імені Віктора Павленка: Герой України Олександр Шемет, Дмитро Попадюк, Ігор Тоганчин та Ярослав Сачик.

Герой України Олександр Шемет

Олександр Шемет народився у місті Корюківка Чернігівської області. Обіймав посаду начальника повітряно-вогневої та тактичної підготовки. Він був удостоєний звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка», а також нагороджений орденами Данила Галицького та Богдана Хмельницького III ступеня, нагрудним знаком «Козацький хрест».

Із 2014 року Олександр Шемет брав участь в АТО. Після початку повномасштабного вторгнення Росії обороняв Київ, воював на Донецькому, Луганському та Південно-Слобожанському напрямках. Як командир екіпажу вертольота Мі-24 здійснив прорив на «Азовсталь» і став останнім пілотом, який повернувся звідти. Загинув під час виконання завдання з перехоплення російських дронів.
Прощання з Героєм відбулося у Новому Калинові та Львові, у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Поховали Олександра Шемета на Личаківське кладовище. Йому назавжди 55 років.

Дмитро Попадюк

Дмитро Попадюк служив бортовим авіаційним техніком вертолітної ланки вертолітної ескадрильї. Був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Захисника поховали у рідному селі Калинів. Йому було 28 років.

Ігор Тоганчин

Ігор Тоганчин обіймав посаду старшого повітряного стрільця вертолітної ланки вертолітної ескадрильї. Воїна поховали у рідних Кораловичах — саме там, де він просив поховати його у разі загибелі. Йому було 56 років.

Ярослав Сачик

Ярослав Сачик родом із Луцька. Служив штурманом-льотчиком вертолітної ланки вертолітної ескадрильї. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Прощання та похорон відбулися 19 лютого у рідному місті. Йому було лише 25 років.

У пам’ять про сина мама Ігоря Тоганчина Марія Бронеславівна написала вірш. Востаннє Ігор зателефонував батькам увечері перед бойовим вильотом і завершив розмову словами: «Я вас усіх дуже люблю» — як з’ясувалося згодом, це було прощання назавжди.

Вічна слава і світла пам’ять Героям, які віддали життя за Україну.