Норвегія зафіксувала стрибок радіації на кордоні з росією. Виявлено сліди цезію-137, а також урану-235, які входять у паливо для атомних реакторів і «начинку» для ядерної зброї.
Про це повідомляє The Barents Observer.
Норвезьке управління з радіаційної та ядерної безпеки (DSA) повідомляє, що кількість цезію, виявленого в повітряних фільтрах, «дуже низька».
Фільтри з Вікшеф'єля та Сванховда аналізуються у підрозділі аварійної готовності у Пасвику раз на тиждень. Радіоактивний цезій-137 з'явився десь між 9 та 12 вересня.
Бредо Меллер із підрозділу DSA із забезпечення готовності до надзвичайних ситуацій у Сванховді не стурбований.
«Рівні явно вищі за норму, але не становлять небезпеки для людей чи навколишнього середовища», –повідомив Меллер Barents Observer.
«Ми зафіксували 5 мкБк/м3 на фільтрувальній станції у Сванховді на 37-му тижні (9–16 вересня), і таку ж концентрацію (5 мкБк/м3) ми виміряли на фільтрувальній станції у Вікшефьєллі на 36/37-му тижні (5-12 вересня)», – пояснює він.
Бредо Меллер каже, що DSA проведе додаткові аналізи протягом наступних кількох днів
«Ми не здивуємося, якщо вони виявляться на тому ж рівні, що ми бачили сьогодні», – зазначив він.
DSA повідомляє, що при вивченні фільтрів не було виявлено інших радіоактивних ізотопів. Також невідомо, чи дали якісь виміри на російській стороні кордону аналогічні результати.
Ніякі інші фільтри у північній Норвегії чи фінській Лапландії не виявили пік цезію за останній тиждень. Цезій-137 утворюється як продукт розподілу під час роботи ядерного реактора.
На борту підводних човнів і криголамів, що працюють у Баренцевому морі з баз вздовж узбережжя Кольського півострова, є безліч морських реакторів. Масштабні стратегічні навчання «Океан-2024» завершилися 16 вересня, але малоймовірно, що такі викиди походять із морського реактора, який працює у морі. Невеликі витоку цезію-137 з більшою ймовірністю можуть виникнути під час запуску або обслуговування реактора або при поводженні з відпрацьованим ядерним паливом.
Бредо Меллер каже, що цезій також міг виникнути через лісові пожежі. Опади від аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та навіть атмосферні ядерні випробування до 1962 року все ще можна виміряти у природі. Період напіврозпаду цезію-137 становить близько 30 років.
Коли горять старі дерева, радіоактивність може піднятися у повітря та рознестися вітром.
Російські зброярі з «Росатому» все літо та початок осені працювали на полігоні Паньково на Новій Землі. На полігоні проводяться випробування крилатої ядерної ракети «Буревісник», яка, як передбачається, має більш менш відкрите охолодження міні-реактора.
Проте робота на полігоні суворо секретна, і дуже мало інформації стає надбанням громадськості. Офіційних повідомлень про те, що «Буревісник» проходить випробування, немає, але ознаки цього можна побачити, вивчаючи супутникові знімки, що щоденно оновлюються, з арктичного архіпелагу.
Протягом літа Barents Observer бачив кілька вантажних суден та суден спеціального призначення у водах у Паньково, а протягом останніх кількох тижнів два великі транспортні літаки Іл-76 Росатома періодично стояли на стоянці в аеропорту Рогачово на Новій Землі.
Передбачається, що літаки синього кольору проводять операції, пов'язані з випробуваннями «Буревісника».
На базі «Атомфлоту» в Мурманську пришвартовано кілька атомних криголамів.
У виданні припускають, що радіоактивний ізотоп, який зараз вимірюється у Фіннмарку, цілком міг прилетіти здалеку, залежно від напряму вітру.
Як повідомляли, Росія готується випробувати експериментальну крилату ракету з ядерною установкою «Буревісник», теоретична дальність якої становить тисячі кілометрів. Випробування можуть відбутися на архіпелазі Нова Земля в Арктиці.
ДИВИТИСЯ ОНЛАЙН
