«Нічого конкретного». У США пояснили, чи готові стати гарантом безпеки України

США постійно обговорюють з Україною способи забезпечення суверенітету та безпеки. Але станом на теперішній момент немає конкретики стосовно гарантій, підписання яких від міжнародних партнерів вимагає Україна. Про це директорка з комунікації Білого дому Кейт Бедінгфілд повідомила на брифінгу. На запитання про те, чи готові США стати гарантом безпеки України і чи розглядається такий варіант, вона відповіла:

«Нині немає нічого конкретного про гарантії безпеки, про що я можу говорити».

Щодо винищувачів МіГ, які пропонувала передати Польща для подальшого постачання Україні, Бедінгфілд сказала, що Байден дав зрозуміти: надання літаків може означати вступ США у конфлікт із Росією. За її словами, США під час постачання озброєння керуються двома принципами: доцільність і реальна користь від озброєння для України та ризики вступити у війну проти Російської Федерації. Бедінгфілд також торкнулася теми щодо виділення Україні 500 мільйонів доларів, які Байден пообіцяв учора в телефонній розмові з Володимиром Зеленським. За її словами, ці кошти Україна використає для підтримки економіки, сплати бюджетних видатків – зарплати й обслуговування державних служб. За результатами недавніх переговорів у Стамбулі стало відомо: Україна наполягає на тому, що війна з Росією має завершитися підписанням міжнародної угоди гарантування безпеки. Передбачається, що країни-підписанти в разі нового нападу на Україну мають три дні на консультації, після чого вони повинні допомагати у відбитті атак, включно із закриттям неба й іншими необхідними кроками. Україна пропонує, щоб участь у підписанні договору взяли держави-члени Радбезу ООН. Це, серед інших, США, Німеччина, Туреччина. Однак, скажімо, Росія та Китай теж входять у цей список. Німеччина вже виступила із заявою, що готова стати гарантом безпеки. Але тільки після завершення війни. Нагадаємо, що переговори України та Росії у Стамбулі завершилися у вівторок, 29-го березня. Спочатку лідери делегацій поспілкувалися віч-на-віч, а потім розмова майже три години тривала вже у розширеному форматі. При цьому жодних документів учасники перемовин не підписали.