Львів прощається з Героями, які загинули, захищаючи Україну
У понеділок, 9 червня, Львів проведе в останню путь двох своїх захисників — Ігоря Кисорця та Назарія Паращака. Вони віддали своє життя, боронячи Україну від російських окупантів. Львівська міська рада закликає мешканців долучитись до церемонії прощання та утриматись у цей час від розважальних заходів.
Чин похорону розпочнеться о 12:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Близько 12:30 на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання. Назарія Паращака поховають на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв. Прощання з Ігорем Кисорцем продовжиться о 13:00 у Храмі Петра і Павла в Рясному (вул. Лукасевича), після чого воїна поховають на Ряснянському кладовищі.
Назарій Паращак (24.07.1986 – 25.05.2025)
Народився у Львові. Навчався у СЗШ №13 та Львівському ліцеї менеджменту, а згодом — на географічному факультеті ЛНУ імені Івана Франка. Строкову службу проходив у 182-ому окремому батальйоні матеріального забезпечення в Тернопільській області.
Працював водієм, зокрема намагався створити власну справу з перевезень. Захоплювався читанням, історією, відновленням автомобілів. Брав участь в АТО. Із 24 лютого 2022 року — доброволець у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Попри тяжке захворювання, продовжив службу.
Згодом був переведений до 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської. Брав участь у боях за Вознесенськ, на Запорізькому, Харківському та Покровському напрямках. Був нагороджений почесною відзнакою "Срібний хрест" командувача військ оперативного командування "Захід".
У нього залишилися мати, батько та сестра.
Ігор Кисорець (27.11.1976 – 30.05.2025)
Родом із села Паньківці Бродівського району. Навчався у ліцеї №38 та СЗШ №92 м. Львова, здобув фах радіотехніка у ВПУ №63 м. Львова.
Працював у ТОВ "Шляхове ремонтно-будівельне управління №1" та у ЛМКП "Львівводоканал". Відомий серед рідних та друзів як доброзичлива людина, яка завжди приходила на допомогу. Любив спорт, особливо футбол.
У 2024 році став на захист України у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Служив на Донеччині та Сумщині.
У Героя залишилися дві сестри, хресна мама, швагро та троє племінників.
