Із року в рік: чому затоплює Львів і що не так із колектором

Щороку по кілька разів на сезон Львів перетворюється на Венецію. Після рясних дощів, танення снігу місто стабільно йде під воду. Щоразу в мерії виправдовуються, мовляв, проблема у  підземній річці Полтві. Втім, чи це так? Журналісти проекту «Змови» на NTA вивчили справжню причину потопів і чому влада уникає їхнього вирішення. У місті є кілька особливо проблемних ділянок під час рясних опадів. Одна із них територія біля гуртожитку для незрячих, який зведений близько 60-ти років тому як тимчасова споруда.

 «Нас заливало під самі вікна. Жахливо було в зайти в приміщення, де ми сушимо одяг, душі були у жахливому стані. Зверху відставала стіна від стелі», - пригадує мешканка будинку Світлана Пашкіна.

Будинок дивом не рухнув. Адже за роки потопів стіни відсиріли та вкрилися тріщинами, в які вільно пролазила рука. На капітальний ремонт місто виділило кошти тільки у 2021-му році. В проекті міськради передбачили реконструкцію лише першого поверху. І хоч будинок укріпили, глобальної проблеми не вирішили – будівля щороку тоне. Вода прибуває з вирви, яка в сильну зливу утворюється неподалік. У дощ підземне русло Полтви скидає багатотонні бетонні плити, як паперові.   Цікаво, що містобудівні умови та обмеження на право зведення будинку на вул. Торф'яній на геопорталі ЛМР з невідомих причин відсутні. Натомість, в реєстрах оприлюдненні вже декларації про готовність будинку до експлуатації. Ба більше, поблизу колектора забудовники продовжили зводити нові багатоповерхівки.

«На мою думку, будувати поблизу колектора не вартує, бо це погана історія. Якщо потрібно буде реконструкція чи прокладання нового, то ми просто втратимо це дорогоцінне місце і будемо потім не знати що робити. Якщо буде десь прорив поблизу будинку і розмиє фундамент, то може статись будь що», - зауважив засновник ГО «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян.

Експерти зазначають, що дозволи на зведення будинків поблизу колектора оголив ще одну глобальну проблему міста – відсутність генплану. Відтак, у міськраді й самі не знають, де пролягають інженерні мережі. Ще у 2018-му році, після чергового масштабного підтоплення Львова, мешканці намагались достукатись до міськради, щоб вирішити проблему колектора на Торф’яній.

"Місцеві мешканці дуже страждали, тому що вода лилася навіть з унітазів першого поверху. Багато автівок було затоплено. Але пройшло 5 років і цього року ми мали яку ситуацію? Знову затопило ту саму вулицю», - розповідає дігер Андрій Риштун.

В ефірі програми «Народне Толк-шоу», представники водоканалу звалили провину на «попередників».

«Ми перевірили всю систему колекторів у тих районах, в тих точках, в яких ви показали. Всі колектори повним січенням працювали в ті моменти. Та інфраструктура міста, яка була збудована за попередні роки, не здатна приймати таку кількість дощових стоків, яку ми зараз отримуємо», - зазначав тоді в.о. директора ЛМКП «Львівводоканал» Дмитро Ванькович.

Цю ж відмовку повторив Андрій Садовий, через 5 років після гарячих обіцянок влади щось вдіяти з колектором. Мовляв, у всьому винні проектувальники, які будували колектор. Хоча це було понад 50 років тому.

«Коли у 80-х роках будували цей колектор, ніхто навіть у страшному сні не міг подумати, що будуть такі зливи, що випадає місячна норма опадів. Тому зробили, чесно кажучи, халтуру і через цей колектор страждає весь Львів, тому що більшість скидів іде через цей колектор, власне, у Полтву», - заявив після останнього потопу міський голова Андрій Садовий.

Виглядає, що влада відверто тримає львів’ян за дурнів, мовляв провина лежить на зміні клімату і аж ніяк не на хаотичних забудовах. Байдуже, що проєкти нових будинків погоджуються без генплану, не знаючи, на яких комунікаціях їх зведуть і чи завдасть це шкоду місту. На архівних світлинах проєкт колектора, який функціонує донині. Звели його у 60-х роках минулого століття. До того Полтва розтікалася вулицею, на якій не те, що не було багатоповерхівок, а й взагалі будинків. Згодом Полтву заточили під землю у бетонний колектор. Однак, біда не лише через аварійний стан підземних тунелів. З’ясувалось, що саме в цьому місці зосереджується вода чи не з усього Львова.

 «Чому така ситуація виникає і буде виникати надалі? На Торф’яній сходяться насправді аж два колектори. Той старий колектор, де вся каналізація йде з центральної частини міста і південно-західний колектор – то Наукова, Левандівка і всі ті райони. І сходяться в тій точці. І замість того, щоб в тій вузькій точці, де сходяться два колектори, колектор розширювався, він навпаки має нижчий дах, і тому йому той дах постійно зносить. Фактично Полтва виривається назовні», - пояснив засновник ГО «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян.

Тобто, старий колектор, в який сходяться кілька потоків, звужується в місці, де він мав би навпаки – розширюватись. Це добре видно на кадрах, які продемонстрували мандрівники підземеллями – дігери.

«Я побачив звуження колектора. Важко в це повірити. Йде вода з центру, висота 5 з половиною метрів, після вулиці Торф’яної – 3,5 м. Ширина лишається та сама. Тобто, води стало більше, бо є притока додаткова, а колектор став менше. Дуже чітко видно, що вода тисне на стелю, на стелі купа ганчірок, бруду, і це все заважає нормальному потоку води», - розповів дігер Андрій Риштун.

Та занедбаність і звуження колектора – не єдині проблеми цієї ділянки.

«Ті два колектори сходяться ще й під прямим кутом. Є дуже багато наукових досліджень, що коли два прямих потоки сходяться під прямим кутом, відбувається завихрення, вода починає тиснути уверх, швидкість падає, тиск зростає і все йде вгору», - зауважив Андрій Риштун.

За десятиліття міська влада навіть не намагалась вирішити бодай одну із перелічених проблем. Ба більше, комунальники, за вказівкою міськради, продовжують працювати за звичною схемою: встановлювати бетонні плити, які зірвала Полтва, на місце і засипати їх землею.

«Без сумніву, що це неефективно. Природу, фізику, механіку не обманеш. Можна в одному місці накрити, а тиск зробить свою справу в іншому місці. Якщо ви не дасте йому зробити свою справу, то він вам під землею поруйнує все, що можна поруйнувати», - пояснює архітектор Ігор Кузьмак.

Та замість того, аби відремонтувати колектор, в ЛМР вирішили виділити кошти для укріплення дамб довкола будинків, які постійно топить у зливу. Протиаварійні роботи влітають місту в чималу копієчку. Лише на останній косметичний ремонт місто в час війни виділило понад 10 мільйонів гривень.

«Протиаварійні роботи – близько 11 мільйонів, якщо не помиляюсь: на один обʼєкт – 5,9, а на другий – 4,9. Торф`яну зробили вже повністю», - зазначив депутат ЛМР Ігор Зінкевич.

Навіть підрядник, який виконував роботи в телефонній розмові зізнається, що рішення міськради неефективне.

«Забетонували підпірну стінку, яка закриває передній фасад, де та ударна хвиля іде, коли відбувається прорив колектора. Ті заходи, котрі ми виконали, то вони аварійно будуть спрацьовувати. Але проблема основна в колекторі», - розповів у телефонній розмові головний інженер підрядника, який виконував протиаварійні роботи, Андрій Ковальчук.

Навесні цього року міськрада заявила, що розроблятиме проєкт дублюючого колектора. На це заклали у бюджеті 3 мільйони гривень і обіцяли оприлюднити план до кінця року. Та досі напрацювань громаді не представили. Крім того, дублюючий колектор – найдорожчий варіант з можливих – за підрахунками вартість робіт може сягати сотень мільйонів гривень. Чому міськрада не розглядає дешевші варіанти – невідомо. Бо альтернатив, кажуть експерти, є чимало.

«Як варіант не робити його закритим, а іти по здешевленому варіанту і зробити відкритий колектор дощової каналізації», - пояснив Ігор Кузьмак. «Паралельно цьому колектору є старий польський колектор. І він би міг пропускати частину води, яка не встигає відтекти. Але цей колектор перегороджений комунікаціями, є місця, де по груди мул. Тобто він занедбаний», - розповів Андрій Риштун.

Ми намагалися з’ясувати у міськраді, чому за стільки років не відремонтували існуючий колектор і чи є бодай якісь напрацювання у міста. Але відповіді так і не отримали. У пресслужбі заявили, що їм нічого розповісти. Активісти припускають, що місто умисно займається реконструкцією і протиаварійними роботами, і відтягує капітальний ремонт колектора.

«Це як мертвий лежить уже на ложе, а йому малюють нігті, щоб він гарно виглядав. Отак сьогодні зі Львовом. На жаль, останніх 20 років ми наводили марафет у Львові. І треба визнати, навели його непогано. Тонемо тепер з гарно нафарбованими нігтями і підведеними бровами. Ну, зате гарно вміємо себе піарити», - підсумував Ігор Кузьмак.

Цей колектор і, як наслідок, постійні потопи у Львова – черговий приклад тотальної бездіяльності міської влади. Замість реального вирішення проблеми, довкола будинків зводять дамби, у надії, що це порятує підмоклу репутацію. При цьому, витративши на безглузді роботи мільйони. Залишається лише сподіватись, що Полтва, про яку роками не дбали, не вирветься всією могутністю у місто і не перетворить Львів на Атлантиду. "Змови"