Десять дружин зниклих безвісти Героїв вразили світлинами у вишиванках

Про це повідомляє Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій. Десять дружин військовослужбовців, які зникли безвісти під час бойових дій, стали учасницями терапевтичного фотопроєкту, де змогли поділитися своїм болем і знайти підтримку.

Краса як терапія та простір підтримки

У межах символічного фотодня для кожної з учасниць індивідуально розробляли унікальний образ. Жінки взяли участь у професійній фотосесії, примірявши сучасне вишиване вбрання та прикраси від відомих українських брендів. Допомагали створювати образи професійні візажисти, а стилісткою проєкту виступила дружина ветерана Олена Сахно.

"Ця подія була емоційно найважчою в моєму професійному досвіді як стиліста. Найскладнішою, найвідповідальнішою — і водночас наповненою такою осяйністю, такою надією, таким крихким теплом, що пробивалися крізь біль і сльози. Щиро тішуся, що вдалося розкрити внутрішню красу жінок через зовнішні образи. Одягання, прикрашання себе, проявлення через зовнішність — завжди, в усі часи, було величезним ресурсом сили і певною терапією", — поділилася Олена Сахно.

Окрім творчої частини, захід став безпечним простором для спілкування. Жінки, які переживають спільне горе, мали нагоду побути в колі тих, хто їх розуміє без зайвих пояснень, розповісти історії своїх коханих та бодай на кілька годин відволіктися від важких думок і присвятити час собі.

Символ, що об'єднує попри відстань

Організатори наголошують, що подібні зустрічі допомагають долати стан постійного очікування та важкої невизначеності. Спільний досвід проживання втрати створює між родинами зниклих безвісти захисників міцний емоційний зв'язок, який дає відчуття опори.

"Працюючи з рідними військових, ми щодня бачимо й відчуваємо їхню потребу у живому спілкуванні та підтримці. Особливо це стосується членів сімей зниклих безвісти — людей, які живуть у стані постійного очікування та невизначеності. Для них можливість бути поруч з тими, хто проходить схожий шлях, поговорити без зайвих пояснень і бути почутими — це не просто важливо, а інколи критично необхідно. Ми розуміємо, що вишиванка в цьому контексті стає не просто одягом, а й символом, який об'єднує незалежно від обставин, досвіду чи відстані. Вишиванка нагадує про спільне коріння, традиції та те, що ми тримаємося разом навіть у найважчі часи", — розповіла організаторка фотопроєкту та івент-менеджерка Центру Соломія Сливінська.