Десантники, морпіхи, воїн 42-ї ОМБр. Львівщина прощається з вісьмома Героями

Сьогодні Львівщина проводжає в останню путь одразу вісім Воїнів, які загинули на війні.  Прощання відбудуться у Львові, на Дрогобиччині, Золочівщині, Червоноградщині, Самбірщині. Серед Героїв - десантники 80-ки, морські піхотинці, воїн 42-ї ОМБр. Двоє Воїнів загинули звільняючи Старомайорське на Донеччині. Олександр Лисенко народився 4 липня 1988 року. Уродженець селища Краснопавлівка Харківської області. Навчався у Комунальному закладі «Краснопавлівський ліцей» Харківської області. Після завершення навчання проходив строкову військову службу. Згодом здобув вищу освіту. Усе своє життя присвятив військовій справі. Протягом 2018-2020 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил у лавах батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України. У 2020 році родина перебралася до Львова. Тут Олександр Лисенко вступив до складу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Із початком повномасштабного вторгнення РФ виконував бойові завдання на території Миколаївщини, Херсонщини, Харківщини, Донеччини та Луганщини. Загинув 28 липня. В Олександра Лисенка залишилися мама, дружина, двоє дітей та брат. Назарій Лібер народився 23 березня 1986 року. Львів’янин. Навчався у Середній загальноосвітній школі №99 міста Львова. Вивчав програмування у Національному університеті «Львівська політехніка». У мирний час працював у сфері перевезень у місті Львові. Активно займався спортом. Учасник Революції Гідності. Протягом 2014-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення АТО. Повернувшись до цивільного життя, продовжив працювати у сфері перевезень. Із початком повномасштабного вторгнення РФ виконував бойові завдання у лавах територіальної оборони. Згодом боронив суверенітет та незалежність держави на східному напрямку у складі 42-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. Загинув 27 липня. В Назарія Лібера залишилися батьки, сестри, племінники, швагри, дружина та донька. Чин похорону Героїв Назарія Лібера і Олександра Лисенка розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі. Ростислав Мицак, житель міста Стебник Дрогобицького району. Народився 14 квітня 1992 року. Попри проблеми зі здоров’ям, добровільно став на захист України від ворога. Був стрільцем-санітаром десантно-штурмового відділення ДШБ 1 батальйону морської піхоти військової частини А-2802. Під час ворожого обстрілу отримав несумісні з життям поранення. 25 липня загинув поблизу населеного пункту Старомайорськ Донецької області. 44-річний Сергій Рудий, житель міста Буськ Золочівського району. Був стрільцем-санітаром 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини. Загинув 26 липня під час виконання бойового завдання від мінно-вибухового поранення. Воїна не стало поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. Василь Куніцький народився у 1974 році. Житель міста Золочів Золочівського району. Був молодшим сержантом, головним сержантом-командиром гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки. Загинув 27 липня поблизу населеного пункту Першотравневе Харківської області під час виконання бойового завдання. Михайло Занкович, мешканець села Ільник Самбірського району.

Захищати Україну Михайло Занкович пішов у квітні 2023 року. Був заступником командира бойової машини, навідником-оператором відділення морської піхоти взводу морської піхоти в/ч А4210, матросом. Військовослужбовець загинув 23 липня в районі населеного пункту Старомайорське Донецької області під час виконання бойового завдання.

У мирному житті був шахтарем. З 2020 року працював на шахті «Степова» ДП «Львіввугілля» на дільниці ремонтно-відновлювальних робіт. У військо Василя мобілізували у лютому 2022 року Проходив військову службу у в/ч А7975. Загинув 29 липня в бою за Україну. Ярослав Майбук народився 1989 року, мешкав у смт Гірник Червоноградського району. Проходив військову службу в/ч А0284 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Загинув у боях проти російського ворога на Донеччині.