Ціле село на Прикарпатті відтворило 100-річне фото своїх пращурів

Усе почалося з того, що матір-довгожителька влаштувала свому сину Мирославу квест: впізнати своїх родичів на старовинній світлині.

«Діда зразу показав. Ну, бабу я довго шукав. Так і не знайшов. Баба ще до мого народження померла, а з дідом ми прожили 19 років», - каже ініціатор відтворення фотографії Мирослав Книгницький.

Пан Мирослав з’ясував, що таке фото є у багатьох сусідів, але переважна більшість й гадки не мають, хто на ньому і чому.

«Ми втратили родинний цей зв’язок. Бо повернути час назад неможливо. Ми втратили з радянського часу багато того, що називається святе для родини», - переконаний Мирослав.

Світлині рівно 100 років - у липні 1922-го мешканці села повитягали зі скринь святкове вбрання - кептарі, вишиванки, хустки та зібралися на пагорбі біля церкви. Для фото запросили знаного фотографа Олександра Кібера - коломиянин, який приїхав з Відня та користувався унікальною технікою. Пан Мирослав запропонував продовжити традицію прадідів та розвісив світлини селом із запрошенням тепер сфотографуватися. Знайомі обличчя на столітній світлині познаходили одиниці. Зібралися селяни день у день, на тому самому місці, де їхні пращури зробили фото 100 років тому.

«Щоб памятка була, щоб мої внуки-правнуки подивилися на фото і згадали», - каже одна із жінок, хто прийшов фотографуватись.

Світлини надрукують та продаватимуть навіть учасникам цієї історичної фотосесії. Зібрані гроші передадуть українській армії.