Це честь, коли називають бандерівцем: історія 77-річного волонтера Дяді Гріші із Херсона

Волонтеру Григорію Янченку із Херсона, відомому як "Дядя Гріша", - 77 років. Він служив у радянській армії, у десантних військах. Ще за молоду отримав поранення на території тодішньої Чехословаччини. Через два десятки роки давні травми відгукнулися втратою ніг, кістей рук. Зараз чоловік пересувається на інвалідному візку, але вже 10 років волонтерить. За цей час зумів зібрати понад 7 млн гривень для військових. В інтерв'ю "Говорить Великий Львів" Григорій Янченко розповів свою історію Зізнається, у 2014 році, коли розпочав свій волонтерський шлях, спочатку навіть не розумів, чим і як зможе допомагати. Просту ідею підказала дружина: "їздити із відром по місті і збирати кошти військовим". Із початком повномасштабного вторгнення додав музику та прапори і почав справжнє волонтерське турне українськими містами. Щоправда, перед цим довелося пережити 7 місяців окупації Херсона. У кожному місті "Дядя Гріша" зупиняється приблизно на тиждень і збирає гроші. Цього тижня - це Львів. Перед цим були - Тернопіль, Івано-Франківськ. Після Львова вирушить на схід до військових.

"Якби я мав руки-ноги, то був би на фронті. Але зрозумів, що і тут можу робити корисну справу. Всі кошти, які вдалося зібрати,- це близько 7 мільйонів гривень - пішли на закупівлі потрібних речей військовим. Вони роблять замовлення і я в міру можливостей закриваю його. Зараз маємо війну дронів. Тому й акцент тепер - дрони, дрони, дрони. Мене бійці вже іноді питалися: "Тобі 77 років. Скільки ти ще будеш волонтерити. Я відповідаю: "Скільки ви будете стояти, стільки і я буду працювати. До перемоги". Це честь, коли мене називають бандерівцем. У мені змішані різні крові, але я почуваюся українцем", - каже Григорій Янченко "Дядя Гріша".