Чи реагують львів'яни на повітряні тривоги і чи на місці тривожна валізка. Опитування

Гучні виття сирен, які сповіщають про повітряні тривоги, вже стали звичним явищем для більшості українців. Сповіщення про небезпеку вже мало кого змушує йти в укриття. Чимало українців сигналами тривоги нехтує – натомість продовжує займатися своїми справами і вже не так гостро реагує на повітряну небезпеку. Та чи справді до повітряної тривоги байдужі перехожі у Львові? "Пряма мова Львова" провела опитування.   “Щиро кажучи, нехтую. Але якби я поїхала до Києва, то я б там точно не нехтувала. Я покладаюся на свою долю. Якщо маєш вмерти, то вмреш. Останні події показали, що ми вже й не знаємо, чого очікувати”, - зізнається Настя. “Я з Америки. Перші тривоги - це було “щось”. Я нервувалася і уявила все, що могло би бути, читала чат, піддавалася груповій паніці. Бачу, що люди у Львові привикли. А я довіряю ППО. Мені не страшно, бо я страшенно хотіла бути в Україні. Хвилювалася за своїх друзів”, - розповідає Мішель. “Нехтування може вартувати життя. Менталітет українців - дивний. Наприклад, населення Чернігова спочатку не нехтувало і більшість цивільного населення жило у підвалах, але зараз розслабилися. Мовляв, “відступили, то можна знову продовжувати нехтувати”. Якщо ви цивільна людина і не маєте засобів індивідуального бронезахисту, не усвідомлюєте, де вам ховатися, то інколи простіше спуститися у правильно облаштовані місця. Правильно обрати сховище теж треба вміти.  Думаю, понти “Ой, під Богом усі ходимо” коштуватимуть життя чи здоров'я”, - каже Олександр. “Насправді часто нехтую повітряною тривогою. Просто жодного разу обстрілів у нас не було. Ой, ні-ні таки були, але мені це не допомогло”, -  говорить ще один Олександр. “У хаті є тривожна валізка, я не ношу її з собою. Російський народ дуже підступний. Століттями він бажав нас пригнобити. Яка ідея? Для чого? Вони хочуть посіяти страх, аби ми “хенде хох” і здалися. Хочуть нами командувати і розповідати “как нам жить”. Хай у себе живуть так, як хочуть, а живуть вони препаршиво. Я побував всюди у Росії і бачив”, - розповідає пан Володимир. “Валізки ми вже перепакували, бо настав літній період, але, звісно, вони у нас є. Дуже важливо не нехтувати повітряною тривогою, бо це небезпечно. Наші хлопці застосовують ППО для того, аби ми не нехтували сиренами”, - нагадує Галина. “На повітряну тривогу важливо реагувати, але й важливо, аби були місця, які не заваляться, де можна було б нормально сховатися. У нас таких дуже мало, на жаль”, - вважає Лілія. “Ми вдома сидимо, дотримуємося правила “двох стін”, не спускаємося у підвал, сидимо у коридорі”, - розповідає Вікторія.