Чоловік у декреті. Досвід українських і не тільки родин, де «хата на тата»

«Тато може все, що завгодно. Тільки мамою бути не може». Пригадуєте рядки цієї відомої пісеньки? Справді, більшість чоловіків не наважуються взяти на себе навіть частину традиційних «жіночих» обов'язків. І зламати стереотип про те, що у декретну відпустку повинна йти лише мама, а батько – мусить дбати про матеріальні блага, складно. Втім – можливо. Цьогоріч ВРУ офіційно дозволила чоловікам перебувати у декреті. Та чи готові до таких нововведень самі татусі.

Чоловік пішов у декрет

Роман – багатодітний татусь, який три роки був у декреті. За цей час справ у чоловіка було хоч відбавляй: старших двох синів відвозити до школи, а потім  забавляти найменшого Ярему.

Три роки з дитиною – це найкращий час у моєму житті

«Ті три роки – то є фантастичні роки мого життя! У декреті було найважче перших пів року: розуміти, що ти не на роботі щодня і твоя банківська картка – на нулю… Коли виникали моменти роздумів над тим, що займаюся не тою справою, якою займався все життя – це було морально складно. Це я вже тепер визнаю”, – розповідає Роман Чорний.

Заради дітей та омріяного бізнесу дружини, Роман залишив у минулому  15 років роботи у страховій компанії. “У нашій державі трохи героїзують, коли чоловік йде у декрет і тому подібне. Найголовніше – не боятися. Ну, а що  тут такого? Зрештою, я такий самий його тато, як і моя дружина – його мама.  Я можу і маю приділяти йому  свій час. Я думаю, він колись подякує за то”, – каже Роман Чорний.

«Не важливо, що думають люди», - поліцейський у декреті

Залишити службу і піти у декретну відпустку довго мріяв і інспектор патрульної поліції Сергій Багалік. Майже рік тому у нього народився первісток.

“Як би я хотів допомогти людям боротися із стереотипами про «татка у декреті»? Це дуже-дуже просто – не думайте про них. Не важливо, що думають люди, бо це ж ваша дитина! Любіть її! Не хвилюйтеся, розумійте, вчіть біологію дитини, вчіть нервову систему дитини. Ще до народження дитини ми з дружиною вирішили, як буде економічно вигідно для нашої родини, бо дружина заробляє трошки більше», – розповідає поліцейський у декреті Сергій.

Виховання дитини – робота складна, каже поліцейський. Втім, додає, дбати про свого сина з перших днів його життя – неймовірно. «Його перші посмішки, перші повзання, і коли він вперше починає самостійно сідати – ці емоції не можливо замінити абсолютно нічим», – ділиться враженнями Сергій Багаліка. До слова, відповідальне батьківство київський поліціянт активно популяризує у соцмережах.

Що передбачає закон про декрет для чоловіків

І таких татусів у декреті, як Сергій чи Роман, вже стало більше, бо ж цього року Верховна Рада остаточно схвалила декретну відпустку для чоловіків (до трьох років) офіційно. Також закон дозволяє взяти одноразову оплачувану відпустку на 14 днів. Тож якщо ваша дружина народила – ви маєте таке право; Якщо ж ви з дружиною не в офіційному шлюбі, але мешкаєте разом і спільно піклуєтеся про малечу, то ви теж маєте право на оплачувану відпустку; Якщо ж ви бабуся чи дідусь, які допомагають доглядати за дитиною, в якої немає батька, то і ви теж матимете змогу отримати відпустку. До речі, «тато в декреті» у всіх країнах Європи – норма. Найпрогресивнішою є Швеція. Наприклад, Том своїй дружині-поліцейській дав змогу працювати, а сам пішов у декрет. І отримує тепер 80% від заробітної плати.

«Не знаю, як там у вас в Україні, але у нашій сім'ї, я і моя дружина хотіли піти у декретну відпустку. У Швеції панує рівноправ’я у всьому: у сім’ї, на роботі”, – каже швед Том Кронвальд.

У Швеції діють так звані батьківські квоти: з 480 днів загальної декретної відпустки 60 днів зобов’язаний взяти батько дитини. У Норвегії батьки дитини повинні обов’язково взяти по 10 тижнів відпустки, решту часу – розподілити між собою в будь-яких пропорціях.

Тато чи мама: значення для дитини

Натомість, дослідження в Україні показали: лише 5 % українських чоловіків готові піти у декрет. Це при тому, що як стверджують психологи, дитині абсолютно не важливо, хто нею опікуватиметься – тато чи мама, головне, аби їй було комфортно. «Ключове, щоб у дитини задовольнялися базові фізіологічні потреби: їжа, сон, догляд, і емоційні потреби. Дитина потребує безпеки. Це базова потреба дитини. І чому ж її тато не може дати? Звісно, що може, інколи навіть краще ніж мама тому, що у нього немає тих надлишкових емоцій”, – розповідає психологиня Наталія Репецька. Дарина Татарчук