«Битимемося до кінця». Британське видання The Sun побувало в гостях у ФК «Рух»
Президент футбольного клубу «Рух» Григорій Козловський запевнив, що якщо війна прийде до Львова, то кожен візьме до рук зброю
Британські журналісти пишуть, що приголомшливу швидкість зміни ситуації в Україні чудово ілюструє те, як перевернулося життя кожної людини в одному з провідних футбольних клубів країни. «Рух» (Львів) – перспективна команда, яка може похвалитися найновішою та найкращою тренувальною базою України, про що свідчать слова працівників клубу, які гордо стверджують: «краще навіть за «Шахтар».
«Рух» очолює амбіційний місцевий бізнесмен-мільйонер, клуб позаминулого сезону вийшов у вищий дивізіон національного футболу. Він прагне затвердитися в Українській Прем’єр-лізі, проте амбіції власника клубу Григорія Козловського сягають ще далі», – зазначили у публікації The Sun.
Там також сказано, що разом із виходом «Руху» в Лігу чемпіонів Григорій Козловський мріє, що колись увесь основний склад команди сформують вихованці нової молодіжної Академії футболу. Та ці мрії на майбутнє, адже кожного, від офіціанта до власника клубу, хвилює лише повсякденна й кривава реальність війни. Деякі співробітники «Руху» приєдналися до підрозділів Збройних сил України, і навіть гравці думають про те, аби долучитися до армії.
Футболісти готові взяти зброю
31-річний Максим Білий, який грає на високому рівні впродовж 13-ти років, включаючи два сезони в хорватському «Хайдуку» (Спліт), сказав:
«Ніхто з гравців нашого клубу ще не вирушив на передову. Але ми вирушимо. Якщо російські солдати прийдуть сюди, ми візьмемо до рук зброю. Раніше ми постійно думали про футбол, багато тренувалися і весь час перебували в передчутті наступних матчів. Футбол домінував у нашому житті, але зараз він більше не здається важливим. Раніше ми дбали про перемоги в матчах, тепер ми дбаємо лише про те, щоб вижити».
Інший футболіст «Руху» Богдан Бойчук дуже переживав за своїх батьків після того, як вони залишилися в пастці в Херсоні, першому великому місті, яке впало під натиском окупантів. Херсон зараз перебуває під контролем росіян, а місцеві мешканці у відчаї ведуть щоденну боротьбу за їжу.
«Там справжній дефіцит. Люди можуть отримати лише один певний продукт на день. Наприклад – буханець хліба і все. Батьки дуже налякані, але принаймні припинилася стрілянина, і я все ще можу зателефонувати їм. Телефоную їм щодня», – розповів британським медійникам 25-річний Богдан Бойчук.
На запитання, чи готовий він за потреби взятися за зброю, щоби захищати батьків і свою країну, Бойчук відповів так само рішуче, як і його одноклубник Білий. Не вагаючись, він запевнив: «Так, звичайно».
Вагітну дружину – за кордон
37-річний пресаташе Богдан Тимовчак зазвичай проводив свої дні, координуючи висвітлення матчів клубу в медіа. Він також займався підготовкою до урочистого відкриття тренувальної бази «Руху». Однак урочисту церемонію, заплановану на травень, скасували, як і інші заходи. Натомість він став одним із тисяч людей, які несуть службу на блокпостах у селах. Вони з’явилися по всій країні, і такі сцени нагадали журналістам The Sun Другу світову війну.
«Раніше нас хвилювало, чи підготовлені наші гравці та чи наберемо ми три очки. Зараз нас хвилює лише війна. Наш обліковий запис в інстаграмі переповнювали публікації про гравців. Тепер ми використовуємо його, аби організувати волонтерів для допомоги біженцям та військовим, – зазначив Богдан Тимовчак.
Як і інші представники клубу, Тимовчак відправив свою вагітну дружину та їхнього трирічного сина за кордон, якомога далі від небезпеки.
«Я радий, що вона в безпеці, та я знаю, що вона буде хвилюватися, бо може настати час, коли мені доведеться воювати», – сказав він.
«Кожен візьме до рук зброю»
Григорій Козловський займає кабінет на верхньому поверсі тренувального центру з балконом, звідки відкривається краєвид на поле, де в мирний час буде тренуватися перша команда. Одягнений у жовту тренувальну майку, на якій, згідно з футбольною традицією, написані його ініціали GK, він вибухнув сміхом, коли британські журналісти сказали йому, що це також означає «воротар» (англійською – goalkeeper).
Він пишається своєю кар’єрою воротаря, хоча йому так і не вдалося вийти на топовий рівень. Медійники з Англії відзначили рідкісний момент легковажної веселості, однак згодом розмова знову повернулася до війни.
«Якщо війна прийде до Львова, то ми всі будемо битися, зокрема, й гравці. Кожен візьме до рук зброю. Ми битимемося до кінця. Путін пошкодує, що здійснив вторгнення», – наголосив Григорій Козловський.
У The Sun акцентували увагу на тому, що війна насправді прийшла до Львова, коли крилаті ракети, кожна з яких несла 400-кілограмову неядерну боєголовку, влучили всього лише за декілька кілометрів від тренувальної бази клубу.
«Лінія фронту, на якій футболістам доведеться перебувати зі зброєю в руках, не досягнула Заходу України, та Львів відчуває себе містом війни», – зробили висновок британські журналісти.
Із досвідченим півзахисником Білим вони розмовляли в опустілій їдальні. Він з гідною захвату скромністю, якою наділені не всі футболісти, визнав, що захоплення фанатів тепер нічого не значить та що він і його товариші по команді нічним не відрізняються від всіх інших в країні, де живе 44 мільйони героїв.
«Футболісти є героями у всьому світі, тому що вони забивають голи та виграють матчі. Але в Україні це вже не так. Ми більше не герої. Наші солдати – це герої, а також звичайні люди, які допомагають біженцям і волонтерять для армії. Ми такі ж, як і всі. Допомагаємо біженцям і візьмемо до рук зброю, якщо знадобиться. Стоїмо разом зі всіма нашими вболівальниками та всіма іншими в Україні. Ми всі однакові», – запевнив Максим Білий.
Нагадаємо, що відомий львівський підприємець, почесний президент ФК «Рух» Григорій Козловський переконаний, що українці показують, що вміють діяти разом і захищати Україну. Нещодавно він вирішив скласти повноваження депутата Львівської обласної ради. Своє рішення аргументував просто і коротко: у час повномасштабної війни в країні є нагальніші справи, ніж політика. Зокрема, потрібно дбати про тих, за кого несеш безпосередню відповідальність.
